Догори
Дати відгук

Продавці картоплі та гречки тепер мають говорити українською

Хто  та які послуги має надавати державною мовою.

2 хв на прочитання16 Січня 2021, 10:34
Поділитись:

З 16 січня 2021 року сфера обслуговування має повністю перейти на українську мову. Адже сьогодні  набирають чинності норми статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Хто  та які послуги має надавати державною мовою та які штрафи передбачені за порушення законодавства, можна побачити на інфографіці  Укрінформу.

Відповідно до ст. 30 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема:

  • підприємства, установи та організації всіх форм власності;
  • фізичні особи-підприємці;
  • суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки та секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Українською мовою має подаватися інформація на цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Це стосується інформації про:

  • назву та дані про основні властивості товарів (робіт, послуг);
  • про склад (включаючи перелік використаної у процесі їхнього виготовлення сировини, в тому числі харчових домішок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
  • відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин порівняно з вимогами нормативно-правових актів та нормативних документів і протипоказання щодо застосування;
  • позначки про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів;
  • дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів (виконання робіт, надання послуг);
  • дату виготовлення;
  • відомості про умови зберігання;
  • гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
  • правила та умови ефективного і безпечного використання товарів (робіт, послуг);
  • термін придатності (термін служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
  • найменування та адреса виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування;
  • сертифікацію товару;

Проте інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися й іншими мовами.

Нагадаємо, що Україна встановила рекорд з експорту меду в країни ЄС.

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Агро
Фото ілюстративне
Керівник волинської Держпродспоживслужби опинився за ґратами через вимагання грошей у підприємця
1 хв на прочитання05 Березня 2026
Як український агросектор адаптується до вимог ЄС
Виклик на 10 мільйонів гектарів: міністр назвав найскладніший етап аграрної євроінтеграції
1 хв на прочитання05 Березня 2026
АМКУ проти 90 мереж: чому ціни на цукор у магазинах не падають слідом за оптовими
АМКУ підозрює рітейлерів у синхронному утриманні високих цін на цукор
1 хв на прочитання05 Березня 2026
Тендерний скандал у Фонтанці
Золоте какао та сир із націнкою 100%: на Одещині «розпиляли» мільйон на харчуванні дітей
2 хв на прочитання03 Березня 2026
Україна четвертий місяць поспіль тримає планку в 5 млн тонн експорту агропродукції
1 хв на прочитання03 Березня 2026
Роботи замість людей: дефіцит кадрів штовхає українські ферми до повної автоматизації
1 хв на прочитання03 Березня 2026
Glovo та Мінекономіки запускають освітній проєкт для жінок
1 хв на прочитання02 Березня 2026
На кордоні з Молдовою затримали літню «пасажирку», яка виявилася 30-річним чоловіком
1 хв на прочитання02 Березня 2026