Догори
Дати відгук

Продавці картоплі та гречки тепер мають говорити українською

Хто  та які послуги має надавати державною мовою.

2 хв на прочитання16 Січня 2021, 10:34
Поділитись:

З 16 січня 2021 року сфера обслуговування має повністю перейти на українську мову. Адже сьогодні  набирають чинності норми статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Хто  та які послуги має надавати державною мовою та які штрафи передбачені за порушення законодавства, можна побачити на інфографіці  Укрінформу.

Відповідно до ст. 30 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема:

  • підприємства, установи та організації всіх форм власності;
  • фізичні особи-підприємці;
  • суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки та секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Українською мовою має подаватися інформація на цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Це стосується інформації про:

  • назву та дані про основні властивості товарів (робіт, послуг);
  • про склад (включаючи перелік використаної у процесі їхнього виготовлення сировини, в тому числі харчових домішок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
  • відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин порівняно з вимогами нормативно-правових актів та нормативних документів і протипоказання щодо застосування;
  • позначки про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів;
  • дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів (виконання робіт, надання послуг);
  • дату виготовлення;
  • відомості про умови зберігання;
  • гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
  • правила та умови ефективного і безпечного використання товарів (робіт, послуг);
  • термін придатності (термін служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
  • найменування та адреса виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування;
  • сертифікацію товару;

Проте інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися й іншими мовами.

Нагадаємо, що Україна встановила рекорд з експорту меду в країни ЄС.

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Агро
Більше з GreenPost
Тернопільські кінологи знайшли в полі та передали медикам поранену косулю
Тернопільські кінологи знайшли в полі та передали медикам поранену косулю
2 хв на прочитанняВчора
Українські школярі здобули 16 нагород на виставці інновацій INTARG-2026
Штучний інтелект проти тривог та воднева енергетика: юні українські науковці вибороли 16 нагород у Польщі
2 хв на прочитанняВчора
Фото з відкритих джерел
Офіційний статус курорту та справедливі податки: Одеса додатково отримуватиме 300 млн грн щороку
1 хв на прочитанняВчора
 Pixabay
Пляшка води за один лист: вчені підрахували, як штучний інтелект висушує планету
2 хв на прочитанняВчора
Критерії свідомого вибору: маркування UV400 та оптичні властивості як гарантія безпеки для очей
3 хв на прочитанняВчора
Сучасні виклики логістики харчових продуктів: від контролю виробництва до культури споживання
2 хв на прочитанняВчора
Нові штрафи для водіїв електросамокатів за правопорушення на дорогах
3 хв на прочитання06 Червня 2026
Дискусія навколо Каховської ГЕС: чому відновлення об'єкта є критично необхідним, але технічно неможливим
3 хв на прочитання06 Червня 2026