Догори
Дати відгук

Продавці картоплі та гречки тепер мають говорити українською

Хто  та які послуги має надавати державною мовою.

2 хв на прочитання16 Січня 2021, 10:34
Поділитись:

З 16 січня 2021 року сфера обслуговування має повністю перейти на українську мову. Адже сьогодні  набирають чинності норми статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Хто  та які послуги має надавати державною мовою та які штрафи передбачені за порушення законодавства, можна побачити на інфографіці  Укрінформу.

Відповідно до ст. 30 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема:

  • підприємства, установи та організації всіх форм власності;
  • фізичні особи-підприємці;
  • суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки та секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Українською мовою має подаватися інформація на цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Це стосується інформації про:

  • назву та дані про основні властивості товарів (робіт, послуг);
  • про склад (включаючи перелік використаної у процесі їхнього виготовлення сировини, в тому числі харчових домішок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
  • відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин порівняно з вимогами нормативно-правових актів та нормативних документів і протипоказання щодо застосування;
  • позначки про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів;
  • дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів (виконання робіт, надання послуг);
  • дату виготовлення;
  • відомості про умови зберігання;
  • гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
  • правила та умови ефективного і безпечного використання товарів (робіт, послуг);
  • термін придатності (термін служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
  • найменування та адреса виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування;
  • сертифікацію товару;

Проте інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися й іншими мовами.

Нагадаємо, що Україна встановила рекорд з експорту меду в країни ЄС.

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Агро
Китайські науковці розшифрували геном дикого предка бананів: це допоможе врятувати культуру від вимирання
Китайські науковці розшифрували геном дикого предка бананів: це допоможе врятувати культуру від вимирання
2 хв на прочитання4 години тому
Фото ілюстративне
На Волині завершили збирання ранніх зернових та ріпаку: результати жнивної кампанії
1 хв на прочитання8 годин тому
Фото: Thomas Trutschel/dpa
Від молока - до власної продукції: як фермерам заробляти більше завдяки грантам та переробці
1 хв на прочитання10 годин тому
Фото ілюстративне
Агроекспорт у серпні впаде до 1,33 млн тонн — найгірший місяць за час війни
4 хв на прочитання26 Серпня 2026
Мінагрополітики озвучило три напрями підтримки на 2027 рік
3 хв на прочитання26 Серпня 2026
Дефіцит запасів та експортний попит: ціни на соняшник зросли до 21,5 тисячі гривень
1 хв на прочитання25 Серпня 2026
Чому тріскається картопля в землі та чи безпечно вживати її в їжу
2 хв на прочитання25 Серпня 2026
Трагедія в портовому місті: на Одещині обвалився склад із зерном, є загибла
1 хв на прочитання24 Серпня 2026