Догори
Дати відгук

Продавці картоплі та гречки тепер мають говорити українською

Хто  та які послуги має надавати державною мовою.

2 хв на прочитання16 Січня 2021, 10:34
Поділитись:

З 16 січня 2021 року сфера обслуговування має повністю перейти на українську мову. Адже сьогодні  набирають чинності норми статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Хто  та які послуги має надавати державною мовою та які штрафи передбачені за порушення законодавства, можна побачити на інфографіці  Укрінформу.

Відповідно до ст. 30 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема:

  • підприємства, установи та організації всіх форм власності;
  • фізичні особи-підприємці;
  • суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки та секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Українською мовою має подаватися інформація на цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Це стосується інформації про:

  • назву та дані про основні властивості товарів (робіт, послуг);
  • про склад (включаючи перелік використаної у процесі їхнього виготовлення сировини, в тому числі харчових домішок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
  • відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин порівняно з вимогами нормативно-правових актів та нормативних документів і протипоказання щодо застосування;
  • позначки про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів;
  • дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів (виконання робіт, надання послуг);
  • дату виготовлення;
  • відомості про умови зберігання;
  • гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
  • правила та умови ефективного і безпечного використання товарів (робіт, послуг);
  • термін придатності (термін служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
  • найменування та адреса виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування;
  • сертифікацію товару;

Проте інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися й іншими мовами.

Нагадаємо, що Україна встановила рекорд з експорту меду в країни ЄС.

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з GreenPost
Як уникнути травм під час ожеледиці: поради та правила
Обережно, ожеледиця: як безпечно пересуватися містом під час снігопадів
1 хв на прочитаннягодина тому
«Запоріжсталь» відновила роботу після атаки РФ на енергосистему
«Запоріжсталь» відновила роботу після екстреної зупинки через обстріли
1 хв на прочитання2 години тому
Як уберегтися від ехінококозу: поради лікарів і шляхи зараження
Ехінококоз без симптомів роками: медики пояснили, як уберегтися від небезпечної хвороби
3 хв на прочитання4 години тому
Тепло для лікарень: «Київтеплоенерго» задіяло мобільні котельні після обстрілів
Автономне опалення в дії: як Київ рятує лікарні від холодів за допомогою мобільних котелень
1 хв на прочитання5 годин тому
Подвійне свято синефілів: Міжнародний день кіно та магія різдвяних короткометражок
2 хв на прочитання8 годин тому
Обов’язкова аудіофіксація та нові правила оцінювання функціонування особи з 2026 року
2 хв на прочитанняВчора
Угнівські чоботи та барокові храми: чому варто відвідати найменше місто країни
2 хв на прочитанняВчора
Одеська мерія програла суд за землю під сквером на вулиці Скворцова
2 хв на прочитанняВчора