Догори
Дати відгук

Продавці картоплі та гречки тепер мають говорити українською

Хто  та які послуги має надавати державною мовою.

2 хв на прочитання16 Січня 2021, 10:34
Поділитись:

З 16 січня 2021 року сфера обслуговування має повністю перейти на українську мову. Адже сьогодні  набирають чинності норми статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», які регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.

Хто  та які послуги має надавати державною мовою та які штрафи передбачені за порушення законодавства, можна побачити на інфографіці  Укрінформу.

Відповідно до ст. 30 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема:

  • підприємства, установи та організації всіх форм власності;
  • фізичні особи-підприємці;
  • суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).

Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки та секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Українською мовою має подаватися інформація на цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.

Це стосується інформації про:

  • назву та дані про основні властивості товарів (робіт, послуг);
  • про склад (включаючи перелік використаної у процесі їхнього виготовлення сировини, в тому числі харчових домішок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт;
  • відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин порівняно з вимогами нормативно-правових актів та нормативних документів і протипоказання щодо застосування;
  • позначки про застосування генної інженерії під час виготовлення товарів;
  • дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товарів (виконання робіт, надання послуг);
  • дату виготовлення;
  • відомості про умови зберігання;
  • гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);
  • правила та умови ефективного і безпечного використання товарів (робіт, послуг);
  • термін придатності (термін служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;
  • найменування та адреса виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування;
  • сертифікацію товару;

Проте інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися й іншими мовами.

Нагадаємо, що Україна встановила рекорд з експорту меду в країни ЄС.

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Агро
ФОТО: ілюстративне / images.cnscdn.com
Цибуля знову дорожчає: фермери в Україні підняли ціни через дефіцит торішнього врожаю
1 хв на прочитанняВчора
Чому в Запоріжжі не буде раннього меду у 2026 році: прогнози пасічників
Холодна весна позбавить Запоріжжя раннього меду
1 хв на прочитанняВчора
Фото ілюстративне
День волоського горіха 17 травня: чим корисний «суперфуд» для мозку та серця
1 хв на прочитанняВчора
Затоплення рисових чеків на Одещині
Водне забезпечення придунав'я: Кілійська зрошувальна система вступає у сезон
2 хв на прочитання16 Травня 2026
Екзотика на тарілці: чому кольорові яйця стали новим гастрономічним трендом
2 хв на прочитання15 Травня 2026
Судно, яке перевозило викрадене українське зерно і мало розвантажитися в Ізраїлі, тепер прямує до Туреччини
2 хв на прочитання15 Травня 2026
Заморозки проти врожаю: Харківщина може втратити до 70% полуниці
2 хв на прочитання15 Травня 2026
Атака на промисловий гігант: ADM зупиняє олійний завод у Чорноморську
2 хв на прочитання15 Травня 2026
Більше з GreenPost