Пік активності припаде на ніч із 3 на 4 січня: Квадрантиди — перший потужний метеорний потік 2025 року
Де й коли їх можна спостерігати в Україні?
Знімок Квадрантид, зроблений з великою витримкою. Фото: Lamberto Sassoli
Астрономія не знає вихідних і святкових днів. Практично завжди на небі відбуваються якісь цікаві події. І зимові свята не є винятком. Уже найближчими днями ми зможемо побачити максимум першого потужного метеорного потоку 2025 року — Квадрантиди. The Universe Space Tech розповідає, де й коли спостерігати Квадрантиди, про їхнє загадкове походження, а також про вельми незвичайну історію їхньої назви.
Сузір’я, якого більше не існує
Метеорний потік Квадрантиди цікавий із кількох причин. І однією з них є його назва. Метеорні потоки називають за сузір’ями, в якому розташовується їхній радіант — область на небі, з якої вилітають метеори. Та якщо ви зазирнете в будь-який астрономічний довідник, або список сузір’їв на Вікіпедії, то не знайдете там ніякого Квадранта.
Так було не завжди. 1795 року французький астроном Жером Лаланд ввів нове сузір’я під назвою Стінний Квадрант (лат. Quadrans Muralis). Воно розташовувалося в північному небі між сузір’ями Волопаса та Дракона. Вважається, що в його назві був закарбований астрономічний інструмент знаменитого данського астронома Тихо Браге.
Для того часу подібне «самоуправство» на небі було, загалом-то, досить поширеною практикою. Ніякого міжнародно-визнаного списку сузір’їв ще не існувало. Тож автори зоряних атласів та астрономи на власний розсуд нерідко вводили нові сузір’я, щоб заповнити прогалини на небі, або самовільно змінювали їхні межі. За іронією долі, така сама доля з часом спіткала й Стінний Квадрант. Під час роботи над своїм зоряним атласом Uranographia 1801 року Йоганн Елер Боде зменшив розміри сузір’я, щоб уникнути його перетину із сусідніми сузір’ями.
Як і багато інших подібних «самоназваних» сузір’їв, Стінний Квадрант не користувався повсюдним визнанням серед астрономів. Проте він був відомий італійцеві Антоніо Брукалассі. 2 січня 1825 року Брукалассі описав безліч світних тіл, що вилетіли зі Стінного Квадранта. У 1839 році астрономи Адольф Кетеле з Брюссельської обсерваторії й Едвард К. Херрік із Коннектикуту незалежно один від одного висловили припущення, що йдеться про метеорний потік, який повторюється щорічно. Він отримав назву Квадрантиди.
Що стосується Стінного Квадранта, то він не пережив генеральної чистки неба, влаштованої 1922 року Міжнародним астрономічним союзом. Він скасував більшу частину самоназваних сузір’їв. Ділянка неба, на якій розташовувався Стінний Квадрант, була поділена між сузір’ями Волопаса, Дракона та Геркулеса. У наші дні назва Квадрантиди залишається єдиним нагадуванням, що таке сузір’я колись існувало.
Загадкове джерело Квадрантид
Метеорні потоки виникають, коли Земля проходить через шлейф пилу, залишений будь-яким небесним тілом. У більшості випадків це комета. Але бувають і винятки на кшталт Гемінід, джерелом яких є хвостатий астероїд Фаетон, чиє походження досі залишається предметом дискусій серед астрономів.
У випадку з Квадрантидами все ще цікавіше, бо їхнє джерело досі точно невідоме. Одна з ключових особливостей потоку полягає в тому, що його максимум триває всього 6 – 8 годин (для порівняння: у знаменитих Персеїд він триває два дні). Це означає, що потік частинок, який його породжує, досить вузький і відносно молодий. За оцінками астрономів, його вік становить лише 500 років.
Одним із найпопулярніших кандидатів у джерела Квадрантид є астероїд 2003 EH1. Імовірно, він є виродженою кометою, яка так часто зближувалась із Сонцем, що втратила практично всі летючі речовини. Зі свого боку, астероїд може бути пов’язаний із загадковими подіями 1490 року. Тоді азійські астрономи побачили нову комету на небі. За часом її поява збіглася з інцидентом у китайській провінції Ганьсу, коли «каміння падало, як дощ», про що йдеться щонайменше у трьох документах, які дійшли до наших днів.
Але наразі зв’язок між усіма цими подіями та названими небесними тілами є лише припущенням. Можливо, в майбутньому, астрономи все ж зможуть розставити всі крапки над «i» в питанні про походження Квадрантид.
Коли спостерігати Квадрантиди
Активність Квадрантид триває з 28 грудня по 12 січня. Цього року пік їхньої активності припаде на ніч із 3 на 4 січня. Радіант потоку розташований у сузір’ї Волопаса. За даними Міжнародної метеорної організації, показник ZHR (зенітне годинне число) для Квадрантид становитиме 110 (це трохи більше, ніж у Персеїд). Це число визначає, скільки метеорів на годину зміг би побачити спостерігач на «ідеальному» небі, якби радіант перебував у зеніті.
У 2025 році умови для спостереження Квадрантид будуть сприятливими. У ніч із 3 на 4 січня місячний диск буде освітлений лише на 11 %. Тож супутник нашої планети не створить сильних перешкод для спостережень. І це важливо, оскільки метеори Квадрантид досить слабкі, їхня видима зоряна величина коливається в діапазоні від 3,0 до 6,0. Частинки потоку входять у земну атмосферу зі швидкістю 41 км/с. Це середній показник для метеорних потоків. Наприклад, Гемініди рухаються повільніше, а Персеїди — швидше.
Оскільки максимум потоку триває зовсім недовго, дуже важливо вибрати правильний час для спостережень. За прогнозами, у 2025 році пік Квадрантид буде досягнуто приблизно о 17:00 – 18:00 за Київським часом.
Оскільки метеори Квадрантид не вирізняються особливою яскравістю, для їхніх спостережень слід виїхати за місто. Радіант Квадрантид буде розташований на північному сході. Щоб побачити максимальну кількість метеорів, спостерігачам варто лягти ногами в напрямку між південним сходом і півднем або заходом і північним заходом та дивитися прямо вгору.
Більше новин читайте на GreenPost.
