Догори
Дати відгук

«Пакет не потрібен», або чи врятує Україну від сміття «антикульковий» закон

Україні потрібен якісний закон про тару та упаковку.

8 хв на прочитання21 Грудня 2020, 15:53
Українські новорічні прикраси. Фото Олега Листопада Українські новорічні прикраси. Фото Олега Листопада
Поділитись:

На мотузці сохне десятків зо два пластикових кульків різних форм та розмірів. Наступна партія замочена у великому тазику з милом і чекає своєї черги на прання. Це типова картина українського подвір’я/квартири ще років 20–25 тому, коли «кульки» були або дефіцитом та задорогі аби просто так узяти й викинути цю зручну упаковку. Цілком можливо, що через декілька років ця картина знову стане звичною. Це станеться в разі ухвалення законопроєкту № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України».

З пластиком у крові

Al Buettner с сайту Pixabay

Пластик масово увійшов у наше життя, зробивши його зручним і в той же час коротшим. Зараз у супермаркеті безкоштовно відривай собі скільки треба пакетів від люб’язно вивішеного поруч із товаром «нескінченного» рулону. До того ж, на касі можеш недорого придбати більші за розміром пакети, аби повкладати до них менші та штучний товар.

А вийшовши з магазину — помилуватися деревами та кущами, цілорічно «прикрашеними» тими ж кульками. І поспостерігати, як вітер грається черговою партією пластикового «листя» різного ступеню пошматованості.

На жаль, лише неестетичністю вплив пластикових пакетів на наше життя і здоров’я не обмежується. Про шкоду пластику в цілому і пакетів зокрема написані вже цілі томи. Суть яких можна передати двома словами: небезпечна отрута! Зараз вчені активно працюють над вивченням впливу мікропластику — дрібних частинок, на які ця речовина розкладається з часом. Наразі невідомо, чи здатні частинки мікропластику проникати до кровоносної системи, але у принципі частинки того розміру, на які розпадається пластик, здатні проникати через стінку кишківника, пошкоджувати внутрішні органи.

SandraAltherr с сайту Pixabay

Довідково: Впродовж лише останніх 65 років людство виробило понад вісім мільярдів тон пластику, більша частина якого — пластикові пакети.

Згідно з даними статистики щорічно в країнах — членах Європейського союзу використовуються понад 800 тисяч тонн одноразових поліетиленових пакетів.

Щороку кожен українець використовує приблизно 500 поліетиленових пакетів, тим часом як у ЄС цей показник наближається в середньому до 90 пакетів. Всього приблизно 6 % їх загальної кількості пізніше були направлені на переробку.  В Україні на людину щорічно припадає понад 500 викинутих поліетиленових пакетів.

Заборонити законом

Українські законодавці хочуть суттєво зменшити виробництво та розповсюдження пластикових пакетів. Є різні способи це зробити. Можна, наприклад, обкласти акцизом — як алкоголь, бензин, цигарки. Тоді пакети стануть дорогими та ми повернемося до замочування з милом (до речі, найкраще — з дитячим) і прання. А можна їх взагалі заборонити, така практика зараз впроваджується, наприклад, у ЄС. Наші народні депутати за рекомендацією експертів обрали саме цей шлях.

Jasmin Sessler с сайту Pixabay

7 грудня Комітет з екологічної політики ВРУ підтримав законопроєкт № 2051-1 «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України» для розгляду в другому читанні та прийняття його Верховною Радою в цілому. Мріялося ухвалити документ ще у грудні, але через неорганізованість і лінощі «зеленої» монобільшості цього не сталося. І зараз екосвідома частина громадян сподівається, що закон таки ухвалять хоча б у другій половині січня.

Що саме буде «табу»? Законопроєкт № 2051-1 пропонує  заборонити надлегкі пластикові пакети (тонкі, в які ми пакуємо усе сипуче та липуче — «маєчки», «кульочки» тощо — авт.); легкі пластикові пакети товщиною до 50 мкм (ті, що використовуємо замість сумок — авт.) та оксорозкладні (оксобіорозкладні) пластикові пакети.

«Заборона не поширюється на надлегкі пластикові пакети шириною до 225 мм (без бокових складок), глибиною до 345 мм (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 мм (з урахуванням ручок), призначені для пакування та (або) транспортування свіжої риби і м’яса та продуктів з них, а також сипучих продуктів, льоду, які розповсюджуються в об’єктах роздрібної торгівлі як первина упаковка», — йдеться у проєкті закону.

Розповсюдження пластикових пакетів каратиметься штрафом від 1700 до 3400 гривень. За повторне порушення стягуватиметься штраф від 3400 до 8500 гривень.

Псевдобіопакети

Чому під заборону потрапляють оскобіорозкладні пакети? Вони ж, наче, розкладаються через декілька років? Співзасновниця неприбуткової організації ReThink і одна з авторок законопроєкту № 2051 Ольга Сухопара пояснила GreenPost, що оксобіорозкладні пакети мають бути заборонені, тому що після їхнього «розкладання» все одно залишається мікропластик, який отруює воду, ґрунт і наші організми.

«Пакети з приставкою «біо», що продаються в супермаркетах і господарчих магазинах, насправді не «біо». Це оксорозкладний матеріал, що на 98–99 % складається із звичайного поліетилену плюс домішки, що пришвидшують розпад. Якщо такий пакет опиниться десь під парканом або під деревом, то років через три за участі кисню розсиплеться на мікроскопічні шматки поліетилену (мікропластик). Мікропластик залишається у ґрунті, непомітний для ока, потрапляє у воду, а там і до нас в організм разом із їжею», — говорить Ольга Сухопара.

Якщо пакет потрапить у сміття та поїде на сміттєзвалище, то буде похований без доступу кисню під тисячами тон інших відходів. І не розкладеться, а лишиться абсолютно без змін. Отже, це все тільки маркетинг і нічого спільного з турботою про довкілля.

Такі пакети є українського й іноземного виробництва. Зазвичай на них не вказаний склад, а тільки обіцянки безслідно розчинитись за скількись років.

«Інша справа — пакети з крохмалю. Наприклад, кукурудзи, картоплі, касави (відома ще як маніока). Вони справді розпадаються у довкіллі та не шкодять йому. Поки що через високу вартість вони не можуть конкурувати з псевдоекологічними біопакетами. Але в разі їх масового застосування ціна буде падати», — пояснює Ольга Сухопара.

Великі пластикові пакети торговим мережам доведеться замінити на торби з тканини, паперові пакети, «авоськи» тощо.

«Ми проводили вимірювання товщини великих пакетів, і лише в одній із торгових мереж вони виявилися товщими за 50 мікрометрів», — інформує Ольга Сухопара.

Тож супермаркети будуть змушені або пропонувати як сумки торбинки з органічних матеріалів, або ж робити свої фірмові пластикові пакети товщими, що дасть змогу використовувати їх багаторазово.

Зовсім не панацея

Ідеологи закону про заборону пластикових пакетів визнають, що він не вирішить у цілому ні сміттєвої проблеми, ні хоча би відходів пластику.

Jasmin Sessler с сайту Pixabay

«Обсяг пластикових пакетів у загальному обсягу пластикових відходів в Україні точно не відомий, адже в нас дуже поганий облік взагалі. Гадаю, що він десь на рівні Польщі, тобто пакети складають від 1 до 3 % пластикових відходів», — пояснює Ольга Сухопара.

Тож у загальному обсязі твердих побутових відходів доля пластикових пакетів ще менша, і законопроєкт № 2051-1 не зробить нашу країну водночас чистою та охайною. Але, на думку пані Ольги та її однодумців, цей законопроєкт змусить українців замислитися над своїми звичками, над необхідністю екологізувати свою поведінку.

Для того ж, щоб подолати сміттєву кризу потрібні ще багато інших законів. У першу чергу — рамковий закон про відходи, який усе ніяк не ухвалить парламент. А також закон про тару й упаковку, в якому буде «зашита» РВВ — розширена відповідальність виробника. Тобто принцип, за яким за те, щоб відходи не залишилися у довкіллі, відповідає виробник тари й упаковки.

На жаль, із завданням ухвалити ці закони турбопарламент дев’ятого скликання досі не упорався. Тож побажаємо і депутатам, і собі отримати такі важливі для країни закони в наступному, 2021 році.

Як ми вже писали, італійські вчені знайшли мікропластик в утробі матері.

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з GreenPost
 Pixabay
За вихідні у центрах масової вакцинації щепили від COVID-19 понад 31,3 тисячі громадян
1 хв на прочитання2 години тому
Фото: pravda.if.ua
Всесвітній день донора крові: як підготуватися до кровоздачі та протипоказання (відео)
3 хв на прочитання3 години тому
Медики
Медики збираються страйкувати, якщо їхніх вимог не буде виконано
3 хв на прочитання4 години тому
Коронавірус, інфекційне відділення
За добу в Україні зафіксовано всього 420 випадків захворювання на COVID-19 
1 хв на прочитання5 годин тому
Замість Pfizer київських освітян щеплюють простроченою вакциною від дифтерії та правця — юрист
3 хв на прочитання5 годин тому
«Якби кава справді вбивала, її би не пили»: лікар розповідає, як пити каву з користю для здоров’я
3 хв на прочитання7 годин тому
Психологи назвали захоплення, які допомагають людям стати розумнішими
1 хв на прочитання7 годин тому
Вчені пояснили, хто має більше шансів бути щасливим
1 хв на прочитанняВчора