Здавалось би, на другий рік повномасштабного вторгнення навіть діти мали би вивчити, чого не можна знімати та публікувати. Але часто ми бачимо, як притягують до відповідальності людей, які порушують ці правила. Бо, з одного боку, переповнюють емоції і бажання поділитися побаченим, а з іншого висвітлювати події війни важливо. Що ж робити? Посилаючись на інформацію від OSINT—спільноти Molfar та Міністерства культури та інформаційної політики, «Освіторія» пояснила, який контент заборонено публікувати в умовах війни. Адже всі мають усвідомлювати відповідальність за інформацію, яку поширюють, і наслідки, які це може мати.
Що знімати заборонено?
Одним із джерел інформації для російської розвідки є українські соцмережі. Тому навіть якщо у вас телеграм-канал на 50 підписників чи сторінка в інстаграмі, за якою стежать лише друзі, варто бути дуже обережними.
Не знімайте та не публікуйте:
Роботу протиповітряної оборони. Для ворога можуть бути корисними будь-які деталі: місцевість, траєкторія чи кут польоту. Тому, хай би як ви пишалися роботою нашої ППО, знімати її в жодному разі не можна.
Також не знімайте та не пишіть нічого, якщо ви бачили наші системи протиповітряної оборони. Навіть не повідомляйте про свої здогадки, де вони можуть бути розташовані.
Місця прильотів чи падіння уламків. На емоціях часто хочеться розповісти усім, що сталося. Але в цей момент варто задуматись, чи не буде ця інформація корисною ворогу. Тож не знімайте нічого так, щоб було видно місцевість.
Якщо робите допис, не вказуйте геолокацію та не зазначайте адресу. І навіть якщо хтось уже вказав місце прильоту у соцмережах, не підтверджуйте чи не спростовуйте інформацію в коментарях.
Не повідомляйте незнайомцям місця прильотів. Соцмережами ширились дописи, де невідомі люди пропонували допомогу потерпілим і просили вказати адресу. На такі повідомлення не варто відповідати.
Також не поширюйте інформацію про те, куди, на вашу думку, мала влучити ракета. «Збили ракету, що летіла на ТЕЦ, уламки впали у парку поруч» — такі дописи — табу.
Уламки ракет/БПЛА. Не фотографуйте уламки ворожої техніки. За позначками на них окупанти можуть визначити, за якими напрямками працюють наші ППО, та скоригувати політ ракет наступного разу.
Також не можна публікувати уламки наших засобів ППО.
«Якщо уламки належать нашим ракетам, якщо це тим паче західне озброєння, скажімо, той самий Patriot чи ракета NASAMS, відповідно ворог розуміє, яким типом озброєння ми відпрацювали в тому чи іншому місці», — пояснює речник Командування Повітряних сил Юрій Ігнат.
Інформацію про військових. Обличчя, нашивки на формі й інше варто заблюрити. Адже так ворог може знайти наших військових у соцмережах і довідатися більше інформації про них. Також краще не вказувати імена, номери військових частин, посади. Якщо ви займаєтесь допомогою військовослужбовцям, уточніть у них, які дані можна опублікувати.
Також не повідомляйте нікому про розташування наших військових. «Йшов/йшла повз об’єкт Х та бачив/ла багато наших військовослужбовців» — табу.
Те саме стосується військових частин, військкоматів, блокпостів. Коли робите селфі чи знімаєте тікток, їдучи в машині, стежте за тим, що потрапляє на фон. Щоразу наголошуйте дітям: знімати навіть просто себе чи робити селфі на фоні блокпоста заборонено.
Також не вказуйте номери й адреси лікарень, у яких перебувають наші поранені військові.
Інформацію про рятувальників. Не знімайте обличчя рятувальників, адже через них можна визначити місце знімання. Також не поширюйте фото та відео, на яких видно позначки на рятувальному транспорті та номерні знаки автівок. За ними можна знайти місця дислокації рятувальників.
Що можна публікувати?
Пошкоджені будівлі. Через певний час після атаки ворога можна повідомляти про його воєнні злочини. Якщо інформація про руйнування вже була висвітлена офіційно, про неї можна розповісти. Адже важливо висвітлювати злочини росіян.
Наприклад, у мережі є відео, де діти танцюють вальс на руїнах школи №17 у Харкові.
Великий план. Якщо ви потрапили до місця подій та хочете поділитись пережитим, робіть світлини зблизька. Важливо, щоб на них не було видно місцевості, вказівників, адрес будівель чи нестандартних об’єктів. Публікуйте фото та відео тільки після повідомлення інформації про подію офіційно. Також не вказуйте деталей, яких не було в офіційних повідомленнях. Краще поділіться емоціями та роздумами.
Репост. Можна поширювати інформацію з офіційних джерел або ЗМІ, що на них посилаються.
Кого репостимо:
Також ми писали, що «війна ведеться і в інформаційному полі»: як уберегтися від дезінформації.