Науковці ІРГЕМО дослідили стан нересту риб у придунайських озерах

У першій декаді березня співробітники Інституту рибного господарства, екології моря та океанографії Держрибагентства (ІРГЕМО) провели іхтіологічні дослідження на придунайських озерах Ялпуг та Кугурлуй. Про це повідомляє Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

Науковці дослідили основні промислові види риб, серед яких карась сріблястий, сазан, товстолоб, білий амур, судак, білизна, лящ, окунь, плітка, плоскирка та щука. За результатами досліджень встановлено, що пік нересту щуки в озері Кугурлуй припав на кінець першої декади березня, тоді як у сусідньому озері Ялпуг цей процес лише розпочався.

Самці окуня перебували на V стадії зрілості статевих продуктів, що дозволяє прогнозувати початок його нересту наприкінці другої декади березня. Температура води на момент досліджень становила 8,7°С, насиченість води киснем та pH відповідали нормі.

На річці Дністер самиці тарані перебували у IV-V стадії зрілості статевих продуктів, що свідчить про їхню повну готовність до нересту.

За результатами гідробіологічної зйомки на Хаджибейському лимані у складі зоопланктону були виявлені коловертки, веслоногі та гіллястовусі ракоподібні. Наразі чисельно домінують дрібні коловертки роду Synchaeta, які лише починають свій сезонний розвиток. Біомаса кормового зоопланктону формується переважно великими ракоподібними Cyclopoida та Daphnia, а загальна чисельність і біомаса становлять 45,6 тис. екз./м³ та 330 мг/м³ відповідно. Індекс сапробності становить 1,58, що відповідає водам помірного забруднення.

Фахівці зазначають, що аномально високі температури води на початку березня, за умови їхнього подальшого збереження, можуть спричинити більш ранній, ніж зазвичай, початок нересту більшості видів риб. Це може позначитися на термінах нерестової заборони вилову риби у водних об'єктах Північно-Західного Причорномор'я.

«Вищезазначені наукові дослідження здійснювалися у тісній співпраці з рибальськими підприємствами регіону. Дякуємо всім причетним за допомогу у проведенні наукових досліджень на озерах Ялпуг та Кугурлуй», – зазначають науковці ІРГЕМО.

Більше новин читайте на GreenPost.