Медична маска захищає не лише від вірусів, а й від пилку, котрий викликає алергію. Про це у своєму коментарі GreenPost розповів Кирило Пиршев, біохімік, біофізик, к.б.н., фахівець в галузі ліпідної біології та мікроскопії.
Однак науковець наголошує: неправильне носіння масок може не тільки призвести до накопичення пилку в сльозових протоках, а й, при постійному носінні однієї маски, призвести до накопиченнz пилу та алергенів в її шарах, що спровокує приступ. Тому маска має щільно прилягати до обличчя та мінятися кожну годину-дві, щоб у шарах не збиралися алергени.
«Якщо маска нещільно прилягає, то біля очей утворюються "пирхунці" – ділянки, крізь які повітря вільно проходить, – говорить Кирило Пиршев. – І це призведе до спрямування потоків повітря на очі (потенційне спрямування алергенів в бік сльозових каналів) та вільний доступ до довкілля, з якого алергени потраплять під маску. До речі, саме тому медики в особливих випадках можуть приклеювати ці ділянки скотчем. Маска має за розміром підходити по обличчю. Є навіть спеціальні тести для медиків по щільності масок, і вони не мають права носити маски/респіратори без цього тесту».
Науковець також застерігає: гіпоалергенні медичні маски навряд чи викличуть алергічну реакцію, а от саморобна маска з дешевих штучних матеріалів може.
«Зазвичай алергія виникає не на сам матеріал, а на деякі його компоненти чи щось, що туди потрапляє», – говорить Кирило Пиршев. Він не радить алергікам витрачати кошти на дорожчу спеціальну маску – адже достатньо звичайної гіпоалергенної маски, яка буде щільно сидіти на обличчі. А для самостійного виготовлення маски матеріал для внутрішньої поверхні краще обрати натуральний, на зразок шовку чи бавовни.
«Всього має бути кілька шарів, що збільшити ймовірність затримки часточок. Пилок зазвичай – це часточки від кількох до кількох десятків мікрометрів. Тобто, достатньо великі, щоб зупинятися маскою», – говорить Кирило Пиршев.
Раніше ми писали, що у спеку медична маска перетворюється на розсадник мікробів.