Наймасовіша дискримінація — кого стосується і як протидіяти?

4 хв на прочитання26 Серпня 2023, 18:27
shutterstock

Є категорія тварин, чиї страждання невидимі, приховані за бетонними стінами ферм.

Цього року 26 серпня світ відзначає Всесвітній день припинення спесишизму, або, іншими словами, видової дискримінації. Ця подія відбудеться вже вдев’яте. Минулого року цей день відзначали 27 країн, у яких 114 організацій провели 109 різноманітних акцій. Попередні роки Україна також долучалась до урочистостей. Тож що це за день і для чого його відзначати?

Якщо дискримінацію за віком, статтю, кольором шкіри тощо суспільство засуджує, а подекуди і криміналізує, то видова дискримінація — термін невідомий широкому загалу. Термін невідомий, проте явище більш ніж поширене. Адже ставлення людей до тварин загалом можна описати оцим одним словом — «спесишизм». Ми з дитинства вчимо, що різні види тварин, як от собака, слон та корова, належать до різних «категорій» тварин: домашні, дикі і фермерські. Відповідно і наше ставлення до них різне. Вбивство домашніх тварин — злочин, вбивство диких може бути легальним, а може вважатись браконьєрством, вбивство фермерських тварин — бізнес, частина харчової промисловості. Цей поділ не має ніякого відношення до якостей самих тварин: до їхнього інтелекту чи здатності відчувати біль.

Така різниця у ставленні до різних видів склалась історично, за тисячі років, в процесі одомашнення звірів та птахів, і може відрізнятись залежно від регіону. Наприклад, в нашій культурі прийнято співчувати, любити і доглядати собак. А свиней прийнято розводити на фермах та вживати в їжу. Проте вчені вважають, що інтелект свиней трохи вищий за собачий, і їхні природні потреби, здатність відчувати радість, страх, біль не особливо відрізняються від собачих. 

Ставлення людей до інших тварин залежить від культури, релігії, традиційної кухні, їхньої екзотичності чи поширеності, вигоди, яку ми можемо від них отримати, але аж ні як не від здатності тварин відчувати. 

Природно, що ми найбільше співчуваємо тим, кого найкраще знаємо, тобто домашнім улюбленцям. З дитинства чуємо, що «собака — друг людини», що кіт — член родини, що «ми відповідальні за тих, кого приручили». На вулицях міст ми також можемо побачити знедолених котів та собак, які потребують нашої уваги. Проблеми з такими звірами лежать на поверхні. А значить домашні улюбленці, тобто тварини-компаньйони людини, отримують найбільше уваги до свого добробуту. Притулки, спільноти у соціальних мережах, організації та громадські діячі, які позиціонують себе як зооактивісти, у переважній більшості вирішують проблеми саме тварин-компаньйонів.

Певну суспільну увагу також отримують дикі тварини, які утримуються в неволі у неналежних умовах та страждають від людської діяльності, зокрема у цирках, контактних зоопарках, дельфінаріях. Це жорстокий і безглуздий розважальний бізнес, який обурює своєю архаїчністю.

Але є категорія тварин, чиї страждання невидимі, приховані за бетонними стінами ферм. І водночас фермерських тварин на декілька порядків більше, ніж усіх інших. Щороку у світі для їжі вирощують приблизно 92 мільярди (!) сільськогосподарських тварин. Вирощують методами, які приносять максимальний прибуток, адже це дуже конкурентний ринок. Тож тварини мають жити якомога тісніше, рости якомога швидше, важити якомога більше, приносити якомога більше яєць, молока, хутра... Такі реалії призводять до страждань усіх тварин, яких розводять на промислових фермах. Усі вони живуть у максимально неприродних умовах, їхні потреби нівелюють. Умови настільки нестерпні, що, до прикладу, у США приблизно дев’ять відсотків — понад 850 мільйонів — тварин, яких щороку вирощують для їжі, ніколи не потрапляють на бійню, оскільки вони гинуть на фермах від хвороб або травм, спричинених стресом. 

Від масштабів страждань опускаються руки і здається, що неможливо змінити статус-кво. Та є організації, які працюють над системними змінами у ставленні до тварин, яких розводять на фермах. Серед них: The Humane League, Mercy for Animals, Anima International, частиною якої є Відкриті клітки Україна, та десятки інших. Способів змінити ситуацію з промисловим фермерством безліч: це і промоція відмови від споживання продуктів тваринного походження, і зменшення їх споживання, трансформація ферм, лобіювання покращення умов утримання тварин, поширення знань про фермерських тварин, різноманітні тематичні дослідження… Варіантів багато!

Зооактивісти з усіх куточків світу працюють над тим, щоб ми жили у світі без видової дискримінації. Якщо така мрія вам відгукується —  приєднуйтесь до команди ГО «Відкриті клітки Україна».

Авторка: Олена Гладій, активістка ГО «Відкриті клітки Україна»

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: