На світ чекають потоп, посуха й голод. Прогнози вчених на 2020 рік

6 хв на прочитання28 Квітня 2020, 15:00
pixabay

Слідом за коронавірусом 2020 рік обіцяє планеті пожежі, потоп, неврожай та нашестя сарани біблійних масштабів.

Коронавірус змінив життя на планеті, але не скасував те, що змінювало його до останнього часу - глобальне потепління, на яке вчені покладають провину за почастішання природних катаклізмів. Про те, що природні катаклізми загрожують голодом бідним країнам і серйозними проблемами Європі та США та про попередження метеорологів і експертів щодо непередбачуваного майбутнього, пише  bbc.com. 

Потепління

"Забруднення повітря зменшилося через скорочення економічної активності, однак вуглекислий газ не випаровується одразу, - каже професорка Даніела Шмідт з Бристольського університету. - Результати потепління, на кшталт підвищеного рівня моря, будуть відчуватися сторіччями. Пандемія лише обмежила наші можливості пом'якшувати наслідки зміни клімату".

Моря рекордно нагріті - світовий океан в березні був на 0,8 градуса тепліше середнього для цього місяця значення. А чим тепліший океан, тим потужніше утворюються в ньому урагани. З великих економік найбільшої шкоди вони завдають США - найбагатшій країні світу, яка більше за інших постраждала від коронавірусу. Піврічний сезон ураганів там починається в червні.

 

Вчені говорять і про те, що над перегрітими морями ллє активніше, ніж над прохолодною сушею, що позбавляє континенти дощу і викликає посуху.

Саме тому підвищення температури в західній частині Індійського океану загрожує посушливим літом і лісовими пожежами в Австралії, а потепління вод північної Атлантики загрожує висушити і спричинити пожежі в лісах басейну Амазонки.

Збої у звичній програмі погодних явищ

Вчені попереджають, що глобальне потепління небезпечне не стільки власне потеплінням, скільки тим, що воно викликає збої у звичній програмі погодних явищ. Населення планети мало би відчути це: спека раптом стає нестерпнішою, холоди - суворішими, вітер обертається ураганом, а дощ - потопом.

Згідно зі свіжими даними європейського центру Copernicus Climate Change Service (C3S), 2019 рік у Європі був найспекотнішим за всю історію спостережень. Збої погоди і температури були у лютому, червні та липні, коли науковці реєстрували небувалу спеку, а от листопад приніс рекордну кількість опадів і повсюдні повені. В цілому в Європі на неповні два десятиліття поточного сторіччя припало 11 з 12 рекордно спекотних років.

У самому центрі Європи - в районі Женеви і Гренобля дощу не було понад 40 днів - останній раз таке траплялося наприкінці XIX століття. І тільки на цьому тижні нарешті небеса розверзлися."Потепління в Європі серйозно випереджає світовий тренд, - говорить професор Рован Саттон з британського Національного центру атмосферних досліджень. - Дані останніх 40 років чітко вказують на це".

 

Турбує науковців і посуха. Так рівень водосховищ в Україні і Румунії впав до критичної позначки. Половина сільськогосподарських земель Франції висохла настільки, що фермери б'ють на сполох.

 

У Німеччині теж сухо, але влада не поспішає панікувати, хоча й стривожена ситуацією, оскільки минулі два роки були посушливими.

Зернотрейдери Росія і Казахстан, подивившись на те, як страждають їхні найбільші конкуренти в Європі, обмежили вивезення зерна. Вони побоюються, що підвищений попит в багатьох країнах призведе до зростання експорту і дефіциту на внутрішньому ринку.

Водночас у сухої й теплої погоди є і переваги: ​​оскільки в небі над більшою частиною Європи вже кілька тижнів ані хмаринки, відновлювальна енергетика покриває все більше потреб континенту в електриці. У Німеччині ферми сонячних батарей в деякі дні дають до 40% всієї енергії. У перші три місяці цього року майже 800 разів ціна 15-хвилинних контрактів на постачання електроенергії падала нижче нуля. Це на 80% частіше, ніж рік тому, наводить Bloomberg дані європейської біржі Epex Spot.

Голод. Вірус

У США за місцевою п'ятибальною шкалою посуху другого страшного ступеня вже спостерігають в Техасі, Каліфорнії й Орегоні, а "дуже сухо" (третя ступінь) - у десятку штатів, в основному на півдні, біля мексиканського кордону, в центрі і на північному заході: від Алабами до Вашингтона.

Але  говорити про шкоду врожаю ще занадто рано, загальний стан посівів у світі не виглядає загрозливим. Найближчі два-три місяці будуть вирішальними для дозрівання зернових культур - основи харчування більшості жителів планети і худоби.  

 

Наразі, завдяки блискучій врожайності минулого року світові засіки переповнені зерном. Проте пандемія  порушила логістику світового продовольчого ринку: на складах і в портах не вистачає здорових працівників, вантажівки простоюють без водіїв. І літака, і контейнера годі й шукати. Перевезення різко скоротилися.

Є проблема зі збору врожаю. Оскільки сільське господарство - один з головних наймачів трудових мігрантів, наразі світові ЗМІ переповнені інформацією щодо ускладнення збору врожаю:  збирачі кави не можуть дістатися до плантацій в Латинській Америці, марокканців не пускають до Іспанії збирати полуницю, а румуни і болгари не поспішають до Британії та Німеччини.

Усе це натякає на продовольчу кризу.  Яка виникає  через  правила суворого карантину: продукцію неможливо  зібрати і розвезти по супермаркетах.

Голод чорного континенту і сарана

Загроза продовольчої кризи разом із пандемією коронавірусу обертається для багатьох держав серйозними витратами і розвиває схильність до протекціонізму. Три десятки бідних країн цього року можуть зіткнутися з масштабним голодом. Люди будуть вмирати десятками і сотнями тисяч, і щоб цьому запобігти, допомогу не тільки в жодному разі не можна скорочувати, а й доведеться збільшити, вважають вчені.

За найсвіжішими даними ООН, у світі хронічно недоїдає майже 1 млрд людей - кожен восьмий житель планети. А через викликану коронавірусом кризу їх кількість зросте ще на 130 млн лише за 2020 рік. 

 

Продовольча програма ООН - найбільша гуманітарна організація у світі. Вона щодня годує майже 100 млн людей. Якщо цю допомогу раптом зупинити, щодня до 300 тисяч людей вмиратимуть від голоду. Протягом трьох місяців кожен день буде гинути стільки ж людей, скільки живе в містах розміром із Сімферополь чи Чернігів.

 

До моменту, коли світ почав перейматися коронавірусом, сарана жерла рослини у 23 країнах Близького Сходу, Африки та Азії. Всесвітній банк назвав навалу найстрашнішою у цьому поколінні - і це ще до того, як повною мірою проявилася її друга, ще більш масштабна хвиля. Хмари сарани визрівають в Кенії, Ефіопії та Ірані. Їй буде чим поживитися - в Африці якраз сходять посіви. Урожай цього року під великим питанням.

 

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: