На Полтавщині знайдено десятки кущів червонокнижної рослини - горицвіту весняного

У балці під Лубнами знайдено біля 20 тисяч кущів червонокнижної рослини- горицвіту весняного. Про це йдеться на фейсбук сторінці КЕКЦ. 

"Лубенський краєзнавець Ігор Пишний показав нам під Лубнами чудову балку, де росте 4 вида червонокнижних рослин: ковила пірчаста, сон чорніючий та розкритий, і ще - горицвіт весняний. Особливо нас здивувала популяція горицвіту весняного. Тут ми нарахували близько 20 тис. кущів горицвіту! Це просто унікальна знахідка. У Київській області, наприклад, де ми вивчили всі популяції горицвіту, загальна кількість горицвіту не досягала більше тисячі кущів. А тут одразу 20 тисяч", - йдеться у повідомленні. 

Як повідомляють у КЕКЦ, для охорони цієї популяції горицвіту, буде створено ботанічну пам'ятку природи.

Горицвіт весняний цвіте дуже красивими, великими та яскравими квітами жовтого кольору, за що його ще називають адоніс.

Горицвіт весняний.

Фото: Ігор Пишний

Горицвіт весняний:

Чисельність та структура популяцій: Популяції континуальні, однак інтенсивний вплив антропогенних факторів призвів до їх інсуляризації та трансформації у локальні. В умовах Пд. Лісостепу та Пн. Степу мають найвищу щільність (8–25 особин на 1 м2) і повночленні правосторонні спектри, в Криму їх щільність нижча. Поблизу пн. і пд. меж поширення вони мають низьку щільність (0,01–4 особини на 1 м2).

Причини зміни чисельності: Вид досить поширений, але запаси сильно скоротилися через розорювання, перевипас, терасування та заліснення схилів, великі об’єми заготівлі, збирання на букети.

Умови місцезростання: Приурочений переважо до лучних степів союзів Fragario viridis-Trifolion montani та CirsioBrachypodion pinnati, рідше в справжніх степах союзу Astragalo–Stipion та на порушених ділянках союзу Festucion valesiacae, спорадично на узліссях (кл. Trifolio-Geranietea) та у світлих розріджених лісах (кл. QuercoFagetea). Мезоксерфіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Криптофіт. Багаторічна трав’яна рослина 15–50 см заввишки з товстим косогоризонтальним коротким кореневищем і прямими надземними пагонами. Листки пальчасторозсічені на вузькі ниткоподібні долі. Квітки поодинокі, 2–3 см в діаметрі, золотистожовті з 12–20 жовтими і 15 зеленуватими листочками оцвітини. Плід багатогорішок. Цвіте в березні–квітні. Плодоносить у травні. Розмножується насінням та вегетативно.

Більше новин читайте на GreenPost.