На Марсі знайшли сліди кількох льодовикових епох
Більшість планетологів передбачає, що у перші епохи свого існування Марс був дуже схожий на Землю.
Аналіз знімків поверхні Марса, які зробив зонд MRO, дав змогу планетологам зробити висновок, що Марс відносно недавно пережив декілька періодів заледеніння. Результати їх дослідження опублікував науковий журнал Proceedings of the National Academy of Sciences.
«Цікаво, що відкладення такого роду частіше «дивляться» на високі широти Марса, ніж на його екватор. Це говорить про те, що у приполярних областях планети льодовики наступали та відступали набагато частіше. Ймовірно це було пов'язано з тим, як змінювався нахил осі обертання планети в минулі епохи», — пишуть дослідники.
Більшість планетологів передбачає, що у перші епохи свого існування Марс був дуже схожий на Землю. Тоді у нього була досить щільна атмосфера, м'який клімат і водні океани, тобто потенційно Марс був придатний для зародження життя.
Однак подібні умови існували відносно недовго, приблизно мільярд років після формування планети. На початку так званого Гесперійського періоду, приблизно 3,6 млрд років тому, Марс перетворився на пустелю. Майже вся його атмосфера та запаси води випарувалися в космос або перетворилися на лід. Вчені до цих пір не дійшли до єдиної думки щодо того, через що і як це сталося.
Ще більше дискусій спричинило питання про те, як виглядав Марс у минулому і як його клімат змінювався після зникнення більшої частини атмосфери. В ході нової роботи планетологи під керівництвом доцента Колгейтсткого університету (США) Джозефа Леві внесли в це питання трохи ясності.
На знімках апарату Mars Reconnaissance Orbiter (MRO) вони розгледіли перші однозначні сліди того, що вже після зникнення більшої частини атмосфери поверхня планети пережила відразу декілька періодів заледеніння. Вчених цікавили форми рельєфу, які могли утворитися на поверхні Марса через рух масивів льоду.
Одна з найпомітніших структур такого роду — так звані лопатеві наносні околиці. Так планетологи називають скупчення каменів та інших уламків порід на нижніх схилах гір і пагорбів, які, ймовірно, потрапили туди в результаті руху льодовиків.
Вивчивши схожі утворення в околицях сучасних льодовиків на Землі, планетологи з'ясували, що якщо «батьківський» льодовик декілька разів наступав і відступав, зовнішній вигляд подібних утворень значно змінюється. Зокрема, в цьому випадку на схилах гір або пагорбів виникає відразу декілька областей із максимальною концентрацією кругляків.
До слова, Національне управління США з аеронавтики та дослідження космосу (NASA) заявило, що у п’ятницю, 22 січня, повз Землю пролетить 55-метровий астероїд 2020 YE5,
