Догори
Дати відгук

На екологію Києва депутати виділять 9 млрд грн — на що підуть кошти

Обіцяють відновити екологічний стан річки Либідь.

6 хв на прочитання23 Вересня 2021, 15:00
Фото:
НАН України Фото: НАН України
Поділитись:

Незабаром депутати Київради мають розглянути комплексну міську цільову програму екологічного благополуччя Києва на 2022–2025 роки, на реалізацію якої в Київській міськдержадміністрації (КМДА) запропонували витратити майже 9 млрд гривень. Проєкт комплексної міської цільової програми екологічного благополуччя Києва на 2022–2025 роки затверджено розпорядженням КМДА від 10.09.2021 року № 1926, повідомляє КиевVласть.

«Як і в попередні роки, про поліпшення екологічної ситуації в місті в цьому документі згадок небагато. Основні заходи програми переважно зводяться до робіт із поточного утримання зелених зон і водойм, реконструкцій, ремонтів і будівництва парків», — йдеться в матеріалі.

Зокрема, збираються продовжити реконструювати «Володимирську гірку», Ландшафтний парк у Солом'янському районі, парк «Кіото» і зону відпочинку «Центральна» на Трухановому острові. Будувати хочуть парки «Микільська слобідка», «Почайна» і уздовж пр-т Генерала Ватутіна на Троєщині.

Серед планів — відновлення екологічного стану річки Либідь. Новацією у програмі має стати спорудження установок для утилізації рослинних відходів. Чиновники пропонують протягом чотирьох років на реалізацію цієї програми витратити 8,88 млрд гривень: у 2022 році — 1,94 млрд гривень, у 2023 році — 2,04 млрд гривень, у 2024 році — 2,36 млрд гривень, у 2025 році —  2,54 млрд гривень.

Майже всі гроші — 91,67 % або 8,14 млрд гривень — будуть виділятися з бюджету Києва; 7,53 % або 668,47 млн ​​гривень, планують залучити з інших джерел, а ще 0,8 % або 80 млн гривень, — отримати з держбюджету. Освоювати ці кошти буде Управління екології та природних ресурсів КМДА разом зі співвиконавцями програми — КО «Київзеленбуд» і підприємств, що входять до його структури, — КП «Плесо», КП «Київський міський Будинок природи», КП «Київрозвиток», КП «Спецжитлофонд» і КП «Київбудреконструкція».

Більшу частину коштів — 98,3 % або 8,73 млрд гривень — збираються спрямувати на розв'язання поточних завдань з утримання зелених зон і водойм, будівництво пожежних депо Дарницького та Святошинського лісопаркових господарств, ремонти, реконструкції та будівництво парків, а також на забезпечення діяльності комунальних підприємств зеленого господарства Києва та КП «Плесо».

Зокрема, освоювати бюджетні кошти збираються на реконструкції «Володимирської гірки» (92,11 млн гривень), Ландшафтного парку в Солом'янському районі (51,28 млн гривень), парків «Кіото» (41,31 млн гривень), «Орлятко» (24,49 млн гривень), «Юність» (15,31 млн гривень), «Оболонь» (14,94 млн гривень), «Наталка» (14,52 млн гривень) і зони відпочинку «Центральна» на Трухановому острові (55 млн гривень).

Крім того, 9,6 млн гривень хочуть спрямувати на підвищення рівня естетичного оформлення парків і скверів Києва. У майбутні чотири роки столичні чиновники також мають намір будувати парк «Микільська слобідка» (80 млн гривень), «Парк Почайна» (53 млн гривень) і парк вздовж пр-т Генерала Ватутіна між пр-т Володимира Маяковського і вул. Оноре де Бальзака в Деснянському районі столиці (11,05 млн гривень).

Окрім того, у планах столичної влади спрямувати 188 млн гривень на реконструкцію гідротехнічних споруд із відновленням екологічного та санітарного стану річки Либідь, 184,53 млн гривень — на реконструкцію Зливостічної каналізації системи озер Опечень (Оболонський район), 59,25 млн гривень — на системи регулювання рівня води в озерах Сонячне (Дарницький район) і Глінка (Печерський район), 15 млн гривень — на будівництво системи аерації та благоустрій озера Лебедине (Дарницький район).

Паралельно з турботою про зелені зони та водні об'єкти в КМДА мають намір продовжити вливати кошти у створення (240 млн гривень) й утримання (20,78 млн гривень) міської системи програмно-апаратних засобів збору й обробки даних про стан навколишнього середовища, фінансувати розроблення документації із землеустрою земельних ділянок об'єктів зеленого господарства (42,26 млн гривень), проведення еколого-просвітницьких та інформаційних заходів (14,78 млн гривень), підготовку та затвердження екологічного паспорта Києва (3 тис. гривень).

Решту 1,7 % або 155,45 млн гривень від загального фінансування програми екологічного благополуччя Києва на 2022–2025 роки, планують спрямувати на природоохоронні заходи. Зокрема, 58,07 млн ​​гривень — на розчищення та впорядкування озера Синє, струмка Курячий брід, озер Пущі Водиці та водних об'єктів у парках, а також обстеження та розчищення річища річки Либідь, 57,3 млн гривень — на заходи з озеленення міста й облаштування поливально-зрошувальних систем. Також у межах природоохоронних заходів збираються проводити паспортизацію малих річок і водойм (14 млн гривень), створювати водоохоронні зони (8 млн гривень), реалізовувати комплекс протизсувних заходів (4 млн гривень), споруджувати установки для утилізації рослинних відходів (4 млн гривень), розробляти проєкти землеустрою для відведення земельних ділянок під парки та сквери (4 млн гривень) і проєкти створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду (2 млн гривень).

Загалом, за прогнозами розробників програми екологічного благополуччя Києва на 2022–2025 роки, реалізація її заходів до кінця 2025 року дасть змогу збільшити площу природно-заповідного фонду столиці з 18,99 тис. га до 19,5 тис. га, а забезпеченість зеленими зонами загального користування — з 23,4 кв. м до 24 кв. м на мешканця. Крім того, у планах знизити середній рівень забруднення атмосфери в Києві до низького, а також збільшити з 70 до 100 % охоплення моніторингом екологічного стану якості води водних об'єктів столиці.

Також обіцяють зайнятися утилізацією рослинних відходів. Сьогодні в Києві, за інформацією чиновників, немає глибокої переробки деревних відходів, а опале листя та трава переробляються на гумус із подальшим використанням для збагачення та рекультивації земель паркових зон лише частково.

Немає налагодженої системи обліку фактичних обсягів утворення та використання рослинних відходів, їхніх реальних даних за обсягами. Відомо лише, що найбільші обсяги рубок і деревних відходів формуються лісопарковими господарствами, а відходів листя і трави — КП СЗН. Також відомо, що Програма утилізації рослинних відходів у Києві на 2007–2010 роки (рішення Київради від 24.05.2007 року № 732/1393) так і не була реалізована.

Нагадаємо, що у столичних водоймах завівся водяний гіацинт — зелена чума тропічних водойм.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
ДБР викрило корупційну схему в лісгоспах
Керівники лісових господарств Одещини наживалися на підлеглих
1 хв на прочитання2 години тому
Фото ілюстративне
На Одещині затримали лісників, які шантажували підлеглих та організували незаконні рубки
1 хв на прочитання4 години тому
Фото ілюстративне
У Мінекономіки реформують систему контролю у сфері рибальства
1 хв на прочитання6 годин тому
Стихійні сміттєзвалища у Білокриницькій громаді
Екологічна перевірка на Рівненщині: у Білокриницькій громаді виявили незаконні сміттєзвалища
1 хв на прочитання7 годин тому
Мільйонні збитки та «монастирський слід»: на Рівненщині судитимуть очільницю лісництва
2 хв на прочитання8 годин тому
Пам'ять, що росте: у Києві висадили понад 600 дерев у межах глобальної екоакції
1 хв на прочитання10 годин тому
Масштабна реформа Держекоінспекції: в Україні замість регіональних підрозділів з’являться 5 округів
1 хв на прочитання12 годин тому
Надзвичайна пожежна небезпека у Києві: КМДА застерігає від розведення вогнищ та відвідування лісів
2 хв на прочитання16 годин тому
Більше з GreenPost
ФОТО: ілюстративне
Оновлення кадрового блоку: Кабмін затвердив призначення нового посадовця
1 хв на прочитання4 години тому
Посівна-2026: аграрії України засіяли 43% прогнозованих площ ярих культур
Екватор весняної сівби: засіяно 43% площ під зернові та зернобобові культури
2 хв на прочитання9 годин тому
Фото ілюстративне
Темпи посівної впали вдвічі: аналіз ризиків для кукурудзи, соняшника та сої у поточному сезоні
2 хв на прочитання11 годин тому
Різнобарвні яскраві будинки вздовж гавані Нюхавн, Копенгаген, Данія. Фото: Getty Images / Alexander Spatari
Рейтинг щасливих міст 2026: чому стабільність і спокій виявилися важливішими за туристичну красу
2 хв на прочитання13 годин тому
Від пивоваріння до дерматології: як відходи хмелю допомагають створювати екологічні сонцезахисні засоби
2 хв на прочитання14 годин тому
Гід для аграріїв: Мінекономіки та довкілля презентувало «Матрицю фінансових ресурсів»
3 хв на прочитання15 годин тому
Міжнародний день без дієт: як прийняти своє тіло та відмовитися від небезпечних стандартів
3 хв на прочитання17 годин тому
У Черкасах підприємцю принесли назад його незаконне сміття
2 хв на прочитанняВчора