Догори
Дати відгук

На екологію Києва депутати виділять 9 млрд грн — на що підуть кошти

Обіцяють відновити екологічний стан річки Либідь.

6 хв на прочитання23 Вересня 2021, 15:00
Фото:
НАН України Фото: НАН України
Поділитись:

Незабаром депутати Київради мають розглянути комплексну міську цільову програму екологічного благополуччя Києва на 2022–2025 роки, на реалізацію якої в Київській міськдержадміністрації (КМДА) запропонували витратити майже 9 млрд гривень. Проєкт комплексної міської цільової програми екологічного благополуччя Києва на 2022–2025 роки затверджено розпорядженням КМДА від 10.09.2021 року № 1926, повідомляє КиевVласть.

«Як і в попередні роки, про поліпшення екологічної ситуації в місті в цьому документі згадок небагато. Основні заходи програми переважно зводяться до робіт із поточного утримання зелених зон і водойм, реконструкцій, ремонтів і будівництва парків», — йдеться в матеріалі.

Зокрема, збираються продовжити реконструювати «Володимирську гірку», Ландшафтний парк у Солом'янському районі, парк «Кіото» і зону відпочинку «Центральна» на Трухановому острові. Будувати хочуть парки «Микільська слобідка», «Почайна» і уздовж пр-т Генерала Ватутіна на Троєщині.

Серед планів — відновлення екологічного стану річки Либідь. Новацією у програмі має стати спорудження установок для утилізації рослинних відходів. Чиновники пропонують протягом чотирьох років на реалізацію цієї програми витратити 8,88 млрд гривень: у 2022 році — 1,94 млрд гривень, у 2023 році — 2,04 млрд гривень, у 2024 році — 2,36 млрд гривень, у 2025 році —  2,54 млрд гривень.

Майже всі гроші — 91,67 % або 8,14 млрд гривень — будуть виділятися з бюджету Києва; 7,53 % або 668,47 млн ​​гривень, планують залучити з інших джерел, а ще 0,8 % або 80 млн гривень, — отримати з держбюджету. Освоювати ці кошти буде Управління екології та природних ресурсів КМДА разом зі співвиконавцями програми — КО «Київзеленбуд» і підприємств, що входять до його структури, — КП «Плесо», КП «Київський міський Будинок природи», КП «Київрозвиток», КП «Спецжитлофонд» і КП «Київбудреконструкція».

Більшу частину коштів — 98,3 % або 8,73 млрд гривень — збираються спрямувати на розв'язання поточних завдань з утримання зелених зон і водойм, будівництво пожежних депо Дарницького та Святошинського лісопаркових господарств, ремонти, реконструкції та будівництво парків, а також на забезпечення діяльності комунальних підприємств зеленого господарства Києва та КП «Плесо».

Зокрема, освоювати бюджетні кошти збираються на реконструкції «Володимирської гірки» (92,11 млн гривень), Ландшафтного парку в Солом'янському районі (51,28 млн гривень), парків «Кіото» (41,31 млн гривень), «Орлятко» (24,49 млн гривень), «Юність» (15,31 млн гривень), «Оболонь» (14,94 млн гривень), «Наталка» (14,52 млн гривень) і зони відпочинку «Центральна» на Трухановому острові (55 млн гривень).

Крім того, 9,6 млн гривень хочуть спрямувати на підвищення рівня естетичного оформлення парків і скверів Києва. У майбутні чотири роки столичні чиновники також мають намір будувати парк «Микільська слобідка» (80 млн гривень), «Парк Почайна» (53 млн гривень) і парк вздовж пр-т Генерала Ватутіна між пр-т Володимира Маяковського і вул. Оноре де Бальзака в Деснянському районі столиці (11,05 млн гривень).

Окрім того, у планах столичної влади спрямувати 188 млн гривень на реконструкцію гідротехнічних споруд із відновленням екологічного та санітарного стану річки Либідь, 184,53 млн гривень — на реконструкцію Зливостічної каналізації системи озер Опечень (Оболонський район), 59,25 млн гривень — на системи регулювання рівня води в озерах Сонячне (Дарницький район) і Глінка (Печерський район), 15 млн гривень — на будівництво системи аерації та благоустрій озера Лебедине (Дарницький район).

Паралельно з турботою про зелені зони та водні об'єкти в КМДА мають намір продовжити вливати кошти у створення (240 млн гривень) й утримання (20,78 млн гривень) міської системи програмно-апаратних засобів збору й обробки даних про стан навколишнього середовища, фінансувати розроблення документації із землеустрою земельних ділянок об'єктів зеленого господарства (42,26 млн гривень), проведення еколого-просвітницьких та інформаційних заходів (14,78 млн гривень), підготовку та затвердження екологічного паспорта Києва (3 тис. гривень).

Решту 1,7 % або 155,45 млн гривень від загального фінансування програми екологічного благополуччя Києва на 2022–2025 роки, планують спрямувати на природоохоронні заходи. Зокрема, 58,07 млн ​​гривень — на розчищення та впорядкування озера Синє, струмка Курячий брід, озер Пущі Водиці та водних об'єктів у парках, а також обстеження та розчищення річища річки Либідь, 57,3 млн гривень — на заходи з озеленення міста й облаштування поливально-зрошувальних систем. Також у межах природоохоронних заходів збираються проводити паспортизацію малих річок і водойм (14 млн гривень), створювати водоохоронні зони (8 млн гривень), реалізовувати комплекс протизсувних заходів (4 млн гривень), споруджувати установки для утилізації рослинних відходів (4 млн гривень), розробляти проєкти землеустрою для відведення земельних ділянок під парки та сквери (4 млн гривень) і проєкти створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду (2 млн гривень).

Загалом, за прогнозами розробників програми екологічного благополуччя Києва на 2022–2025 роки, реалізація її заходів до кінця 2025 року дасть змогу збільшити площу природно-заповідного фонду столиці з 18,99 тис. га до 19,5 тис. га, а забезпеченість зеленими зонами загального користування — з 23,4 кв. м до 24 кв. м на мешканця. Крім того, у планах знизити середній рівень забруднення атмосфери в Києві до низького, а також збільшити з 70 до 100 % охоплення моніторингом екологічного стану якості води водних об'єктів столиці.

Також обіцяють зайнятися утилізацією рослинних відходів. Сьогодні в Києві, за інформацією чиновників, немає глибокої переробки деревних відходів, а опале листя та трава переробляються на гумус із подальшим використанням для збагачення та рекультивації земель паркових зон лише частково.

Немає налагодженої системи обліку фактичних обсягів утворення та використання рослинних відходів, їхніх реальних даних за обсягами. Відомо лише, що найбільші обсяги рубок і деревних відходів формуються лісопарковими господарствами, а відходів листя і трави — КП СЗН. Також відомо, що Програма утилізації рослинних відходів у Києві на 2007–2010 роки (рішення Київради від 24.05.2007 року № 732/1393) так і не була реалізована.

Нагадаємо, що у столичних водоймах завівся водяний гіацинт — зелена чума тропічних водойм.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Фото: Слово і Діло
Карантин не допоміг: концентрація CO2 в атмосфері Землі є найвищою за всю історію спостережень — ООН
1 хв на прочитанняВчора
Фото:
YouTube
Названо ТОП-8 українських міст з найчистішим повітрям та найкращою мобільністю — деталі
1 хв на прочитанняВчора
Остап Семерак виступає на мітингу за попередження змін клімату під Кабінетом Міністрів. 24 травня 2019
Міністра екології обиратимуть за участі експертів і громади — Семерак
2 хв на прочитанняВчора
Фото: Карпатський біосферний заповідник
У Карпатах квітне червонокнижний шафран (ФОТО)
2 хв на прочитанняВчора
У Франції власників тварин зобов'яжуть мати «сертифікат знань», за шкуродерство штрафуватимуть до 75 тисяч євро
2 хв на прочитанняВчора
У Британії почнуть карбувати монети з відходів
1 хв на прочитанняВчора
У Києві під час загальноміської толоки зібрали 1200 кубометрів листя та сміття (ФОТО)
2 хв на прочитання25 Жовтня 2021
У Кропивницькому екоактивістка оголосила голодування через будівництво у зеленій зоні МакДональдсу (ФОТО)
1 хв на прочитання25 Жовтня 2021