Міжнародний день сліпих: як можна відчути «життя в темряві»

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, до 90 % інформації людина сприймає очима, тому втрата зору вважається чи не найважчою формою інвалідності. 13 листопада відзначають Міжнародний день сліпих.

У світі 39 млн незрячих, і щороку ця кількість збільшується. В Україні точної статистики немає — за різними оцінками це від 70 до 300 тисяч людей. Такі цифри наводить Музей у темряві «Третя після опівночі». У нього незвичайна місія — зруйнувати стереотипи про незрячих, збільшити їхнє працевлаштування та доступність мистецтва для всіх. У цьому музеї проводять екскурсії, концерти та вечері у темряві за участі незрячих екскурсоводів і музикантів. Тут можна відчути світ інакше — так, як люди, позбавлені можливості бачити.

Як це — не бачити? Всі ми знаємо, що у сліпих відсутність зору компенсується тим, що інші органи чуття стають значно гострішими, допомагаючи сформувати повноцінне уявлення про простір навколо. Слух часто виконує основну роль у цьому процесі: незрячі можуть розрізняти відтінки звуків, вловлювати найдрібніші шуми й використовувати луну, щоб оцінити відстань до предметів, визначити розмір і навіть форму приміщень. Дотик допомагає «бачити» текстури, форми та навіть настрій предметів — наприклад, рельєфність шрифту Брайля дозволяє читати, а матеріали допомагають розпізнавати різні об'єкти.

Запах також грає важливу роль. Він допомагає не тільки розпізнавати аромати їжі, а й визначати місце перебування, як-от запах землі в парку, свіжість води біля річки чи моря, а іноді навіть у розпізнаванні людей. Відчуття простору для незрячих складається з відчуттів, які комбінують слухові сигнали, тактильні враження й інтуїтивне сприйняття напрямку. Завдяки цим адаптаціям світ відкривається їм особливим чином, дозволяючи орієнтуватися й насолоджуватися життям повноцінно та глибоко.

Проте це важко собі уявити, не побувавши на місці сліпого. Щоб бодай частково зрозуміти, як незрячі люди сприймають світ, можна спробувати кілька цікавих методів, які дають змогу зануритися у світ без візуальних образів і посилити інші чуття.

1. Зав'язати очі та виконувати прості завдання. Для цього можна спробувати ходити по дому з зав’язаними очима, намагаючись знайти знайомі речі на дотик, або навіть приготувати просту страву без допомоги зору. Це дозволить краще зрозуміти, як важливо вміти орієнтуватися за дотиком і слухом.
2. Зосередитися на звуках. Заплющивши очі в парку чи надворі, можна просто слухати навколишні звуки, намагаючись розрізняти їх. Можливо, ви помітите, як змінюється гучність кроків перехожих, звук машин чи шелест вітру, — так формується відчуття простору для незрячих.
3. Спробувати прочитати шрифт Брайля. Використання дотику для сприйняття інформації — одна з найважливіших навичок для людей без зору. Навіть коротка спроба зрозуміти шрифт Брайля допоможе відчути, як тренуються тактильні відчуття.
4. Орієнтація за запахами. Можна звертати увагу на запахи в різних частинах міста, на роботі чи вдома. Пахощі квітів, аромати їжі чи специфічні запахи певних місць можуть розповісти більше про довкілля, ніж ми звикли помічати.
5. Практика з ехолокацією. Незрячі люди інколи використовують спеціальні звуки, щоб почути, як відбиваються звуки від предметів, створюючи «картину» простору. Спробуйте легенько постукувати або клацати пальцями в приміщенні з закритими очима, щоб визначити, де розташовані стіни чи меблі.

Хоча всі ці навички компенсують зір лише частково. І попри сучасні спеціальні можливості для сліпих нам варто цінувати свою здатність бачити світ навколо. А також проявляти розуміння до тих, хто такої здатності не має.

Більше новин читайте на GreenPost.