Одна з головних переваг життя у місті — висока мобільність мешканців. Що швидше та простіше люди можуть пересуватися, то швидше зростає економіка населеного пункту. У зв'язку з цим абсолютно логічно, що найдовше і найзавантаженіше за пасажиропотоком метро розташоване в Пекіні (щоправда, за довжиною воно постійно конкурує з Шанхаєм — обидві підземки іноді відбирають титул одна в одної). Наразі пекінське метро складається з 27 ліній, на яких розташовані 490 станцій, а загальна довжина колій складає 836 км (у Шанхаю — 831). Воно охоплює не лише всі 12 районів міста, а й поєднує його з районом сусідньої провінції Хебей. Середньодобовий пасажиропотік перевищує 10 млн людей. «Дзеркало» показує, як виглядає найдовше та найзавантаженіше метро у світі.
Починалася історія пекінського метро не так райдужно. Будівництво почалося в 1965 році зі схвалення Мао Цзедуна. З моменту відкриття 1969 року до перетворення на загальнодоступний цивільний міський транспорт 1976-го підземка експлуатувалася військовими — перевезення в ній допускалися лише за службовою потребою. А в роки «культурної революції» рух у ній взагалі переривалася на значні періоди.
Система пекінського метрополітену особливо активно почала розширюватись із 2002 року. За минулий період було побудовано безліч нових станцій і ліній, що дозволило суттєво збільшити загальну довжину мережі та покращити транспортну доступність різних районів міста. Швидке розширення метро в Пекіні стало можливим завдяки активним інвестиціям з боку уряду та прагненню покращити інфраструктуру міста напередодні Олімпійських ігор 2008 року. Тоді відкрили відразу чотири лінії.
Пекінське метро починає працювати у проміжку з 05.00 до 06.30 (залежно від лінії), а закінчує близько півночі. Лінії та станції метро переважно підземні, неглибокого закладення, хоча є й надземні ділянки, що проходять естакадами.
На нових станціях колії та платформи розділені захисними екранами, щоб унеможливити потрапляння пасажирів під поїзд. Деякі станції обладнані дисплеями з інформацією про час до найближчого поїзда та наступного за ним. На всіх станціях є безкоштовні туалети, майже на всіх — ліфти для маломобільних пасажирів чи пасажирів із багажем.
У пекінському метро проводять обов'язковий огляд багажу. На станції заборонено провозити будь-які предмети вагою понад 30 кг, довжиною понад 1,8 м або завширшки чи заввишки понад 0,5 м, а також інші предмети, які можуть заважати в поїзді чи станції чи впливати на безпеку. Домашні тварини у метро заборонені, але з одним винятком. Перед посадкою в поїзд люди з порушеннями зору можуть надати довідку про здоров'я та свідоцтво про собаку-поводиря. На станціях також заборонено бігати, битися, кататися на самокатах, роликових ковзанах і велосипедах. Персонал має право зупинити порушників порядку, які одержують попередження та штраф у розмірі від 50 до 1000 юанів (приблизно від 280 до 5570 грн).
Вартість квитка в метро Пекіна розраховується індивідуально та залежить від дальності поїздки. Для пасажирів, що подорожують на відстань до 6 км, вартість квитка становитиме три юані ( 16,70 грн); від 6 до 12 кілометрів — чотири юані (22,27 грн), від 12 до 32 км — шість юанів (33,40 грн). Якщо дальність поїздки перевищує 32 км, то за кожні 20 км сума збільшується ще на один юань.
Діти зростом до 1,3 м можуть їхати в метро безкоштовно, але рекомендується, щоб їх супроводжував дорослий. Пільг для пенсіонерів, школярів і студентів нема. Як штраф стягується десятикратна максимальна ціна разового квитка.
Більше новин читайте на GreenPost.