Міндовкілля пропонує внести до ЮНЕСКО праліси та старовікові хвойні ліси Карпат

Таку пропозицію на засіданні Національної комісії у справах ЮНЕСКО на її розгляд внесли перший заступник Міністра Руслан Гречаник та директор Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Едуард Арустамян.

Вони запропонували розглянути можливість внесення нового серійного транснаціонального об’єкта «Праліси та старовікові хвойні верхньогірні ліси Карпат» до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

За словами Руслана Гречаника, попри війну Міндовкілля продовжує працювати для збереження української природної спадщини. Включення унікальних пралісів та старовікових хвойних верхньогірних лісів Карпат до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, це додаткові гарантії для захисту цих цінних територій. Крім того, це виконання міжнародних зобов’язань у рамках євроінтеграції.

Тобто, створення такого об’єкта працюватиме в синергії зі Стратегією збереження біорізноманіття до 2030 року «Повернення природи в наше життя», що включає чітке зобов’язання забезпечити сувору юридичну охорону всіх первинних і старовікових лісів ЄС, а також Лісової стратегії ЄС до 2030 року, згідно з якою всі первинні та старі ліси, що вціліли, мають перебувати під суворою правовою охороною.

Також учасники засідання обговорили поточний стан справ у Секторах ЮНЕСКО та затвердили їх персональні склади. Серед іншого був затверджений і персональний склад Сектору природної спадщини Національної комісії у справах ЮНЕСКО.

Одним із пріоритетів роботи Сектору стане залучення допомоги в рамках Програми секторальної підтримки та налагодження міжнародної співпраці для розвитку біосферних резерватів України.

До Сектору природної спадщини увійшли представники природоохоронних установ. Серед них фахівці Карпатського біосферного заповідника, нацпарків «Синевир», «Ужанський», «Бойківщина», «Горгани», Інституту агроекології і природокористування НААН України,  ГО «Дунайсько-Карпатська Програма» та Українського товариства охорони птахів.

«Впевнений, що це дозволить природоохоронним установам мати більший вплив, у тому числі й в галузі науки, оскільки представники Біосферного заповідника «Aсканія-Нова», Деснянсько‐Старогутського  та Шацького нацпарків також увійшли до складу Сектору науки», - зазначив Едуард Арустамян.

Нагадаємо, що у 2007 році першими до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО увійшли осередки букових пралісів Українських та Словацьких Карпат. Згодом туди потрапили старовікові букові ліси Німеччини, а у 2017 році – ще 63 ділянки з десяти країн Європи.

Завдяки цьому сформувався транснаціональний серійний об'єкт «Букові праліси й давні ліси Карпат та інших регіонів Європи», який містить 78 складових частин із 12 країн Європи. Важливо зазначити, що з 92 тисяч гектарів природної спадщини третина або 29 тисяч гектарів це українські праліси.