Міндовкілля починає Всеукраїнський дерибан лісу

Міндовкілля на початку березня на своєму офіційному сайті розмістило повідомлення про оприлюднення проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1010».

Наша редакція спробувала розібратися, про які саме зміни йдеться, яких сфер довкілля вони стосуються та до чого тут ОВД.

Так, частинами 2, 3 статті 3 Закону України «Про ОВД» встановлені перша та друга категорії планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля. Серед них «усі суцільні та поступові рубки головного користування та суцільні санітарні рубки на площі понад 1 гектар; усі суцільні санітарні рубки на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду».

Звертаємо увагу, що це встановлено законом. Проте внесення змін до закону це довгий та тяжкий шлях і Міндовкілля пішло іншим шляхом.

Так, Міндовкілля пропонує внести зміни до постанови КМУ від 13 грудня 2017 р. № 1010 «Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля».

Тобто вони пропонують:

2. Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, визначена пунктами 1–21 частини другої та пунктами 1–13 частини третьої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», у разі, коли вона спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, а саме діяльність з:

…

4) здійснення суцільних санітарних рубок на площі більше 1 га (окрім суцільних санітарних рубок у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України) з метою ліквідації наслідків верхових лісових пожеж у межах таксаційних виділів, визначених комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, протягом шести місяців з моменту виникнення пожежі, у випадку, якщо площа, пройдена верховою лісовою пожежею перевищує 10 га для території зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення та 25 га для інших лісів.

Якщо людською мовою, а не мовою чиновників, то пропонується вивести ліквідацію наслідків верхових лісових пожеж і вирубку лісів під час подолання наслідків таких пожеж із-під дії Закону України «Про ОВД» під прикриттям надзвичайних ситуацій природного характеру.

Так, зокрема, у пояснювальній записці та повідомленні, розміщеному на сайті Міндовкілля вказано, що йдеться про «надзвичайні ситуації природного характеру».

Щоправда, у проєкті нормативно-правового акту словосполучення «природного характеру» загубилось. Хоча й не дивно, адже воно значно звужує можливість проведення рубок, бо відповідно до:

Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація — обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності;

Класифікатора надзвичайних ситуацій ДК 019:2010 — це надзвичайна ситуація природного характеру — порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, пов’язане з небезпечним геофізичним, геологічним, метеорологічним або гідрологічним явищем, деградацією ґрунтів чи надр, пожежею у природних екологічних системах, зміною стану повітряного басейну, інфекційною захворюваністю та отруєнням людей, інфекційним захворюванням свійських тварин, масовою загибеллю диких тварин, ураженням сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками тощо.

У пояснювальній записці Міндовкілля посилається на наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.08.2018 р. № 658 «Про затвердження Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.08.2018 за № 696/32421 у якому пунктом 21 у розділі ІІ «надзвичайні ситуації природного характеру» визначено: Лісова пожежа верхова (низова).

Проте відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2017 р. № 311 «Про затвердження Порядку організації та застосування аварійних сил та засобів для гасіння лісових пожеж», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.2017 р. за № 595/30463 визначено, що:

Низові лісові пожежі — пожежі, які поширюються надґрунтовим покривом (мохи, лишайники, трави, чагарники, деревний опад, лісова підстилка, вітролом, порубкові рештки) і нижнім пологом (підріст, підлісок). Низові пожежі поділяються на слабкі, середньої сили та сильні. Вони характеризуються за параметрами крайки горіння і висоти полум’я.

Слабкі — пожежі зі швидкістю руху фронтальної крайки вогню до 1 м/хв. і висотою полум’я до 0,5 м.

Середньої сили — пожежі зі швидкістю руху фронтальної крайки вогню від 1 до 3 м/хв. і висотою полум’я від 0,5 м до 1,5 м.

Сильні — пожежі зі швидкістю руху фронтальної крайки вогню більше 3 м/хв. і висотою полум’я більше 1,5 м.

За верхової лісової пожежі вогонь поширюється у кроновому просторі лісових насаджень.

Як висновок, за низової пожежі залишається менше ліквідної деревини у зв’язку із чим вона не цікавить Міндовкілля.

Зважаючи на вищевикладене, юристами «GreenPost» було надіслано листа до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України із рядом зауважень у межах громадського обговорення змін до постанови КМУ від 13 грудня 2017 р. № 1010 «Про затвердження критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та критеріїв визначення розширень і змін діяльності та об’єктів, які не підлягають оцінці впливу на довкілля», зміни до якої суперечать чинному законодавству. Чекаємо на результати їх розгляду.

Такі маніпуляції із формулюваннями наводять на думку про подвійні стандарти з боку Міндовкілля.

Чи верхова лісова пожежа цікава як джерело доходу, а низова — не приносить його? Чи вплив на навколишнє природне середовище від суцільних санітарних рубок із метою ліквідації наслідків верхових лісових пожеж у межах таксаційних виділів чимось відрізняється від впливу ліквідації наслідків низових лісових пожеж у межах таксаційних виділів?

І як ліквідації наслідків верхових лісових пожеж у межах таксаційних виділів впливає на умови життєдіяльності населення, що є основним критерієм у визначені надзвичайної ситуації?

Або Міндовкілля забуло, що до його основних завдань належить забезпечення формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної та генетичної безпеки, або це був торг із лісниками, адже проєкт постанови був підготовлений та оприлюднений у той час, коли вирішувалося питання про передачу Держлісагенства до сфери управління Мінагрополітики.

Що ж це? Запекла боротьба міністра Абрамовського за сферу управління лісовими ресурсами чи підготовка підґрунтя до масштабного дерибану лісу під гарним лозунгом «Всеукраїнського заліснення» та «Ми заборонили рубку в лісах».

Відповідь, на наш погляд, лежить на поверхні та є очевидною. Інакше, як пояснити, чому Міндовкілля вирішило не проводити публічне обговорення проєкту акту з іншими зацікавленими органами та вирішило не проводити його антикорупційну експертизу. Це відомо згідно з пояснювальною запискою, яку підписав міністр Абрамовський.

Крім того, цікавим є той факт, що попри існування цілого управління з питань оцінки впливу на довкілля, напрацюванням змін до постанови Кабміну, яка регулює проведення ОВД, займався відділ лісових ресурсів Департаменту з питань надрокористування та відновлення довкілля.