Майже фантастика: чого чекає людство від науки у 2025 році

За 2024 рік відбулося безліч сенсаційних відкриттів, які допоможуть людству рухатися вперед. А що чекає на нас у 2025-му? З довгого списку інновацій виділяються кілька, на які покладаються особливі надії, розповідає Deutsche Welle.

1. Штучний інтелект

Штучний інтелект (ШІ) ще більше інтегрується у наше повсякденне та робоче життя. Його функції вийдуть далеко за рамки чат-ботів і помічників у керуванні автомобілем. Ми тільки зараз починаємо справді усвідомлювати, які колосальні можливості — але разом із цим і ризики — несе з собою технічна революція у цій галузі. Цілком логічно, що у багатьох областях ШІ почне виконувати ще більше завдань — цілодобово, швидко й ефективно. Мінус: скорочення робочих місць для людини.

Алгоритми штучного інтелекту здатні чіткіше та швидше розпізнавати закономірності та зміни, наприклад, на рентгенівських знімках, у процесі ультразвукових досліджень чи аналізів МРТ. Тому одне з найважливіших завдань у найближчій перспективі — знайти баланс між корисними інноваціями та необхідним регулюванням, так, щоб інструменти ШІ використовувалися на благо людства, а не навпаки.

2. Редагування геномів

Також настав час розширити сприйняття поняття «генетичні маніпуляції» — його сенс не повинен обмежуватися асоціативними уявленнями неприродних рослин і «дизайнерських немовлят». До прикладу, зміна клімату загрожує радикальними наслідками, тим часом населення світу продовжує зростати, і все гостріше постає питання продовольчої безпеки. Зокрема, необхідна поява нових культур — стійких до впливів довкілля та шкідників. Тут може допомогти (і в сільському господарстві особливо) технологія редагування геномів, процес цілеспрямованої зміни генетичного коду рослин чи організмів. Завдяки цьому можна буде забезпечити постачання продуктів навіть райони, які сильно постраждали від зміни клімату.

Так само й у медицині: за допомогою інструмента «редагування генів» у найближчому майбутньому можуть бути взяті під контроль і навіть виліковані деякі генетичні захворювання, такі як серпоподібно-клітинна анемія або муковісцидоз. Окрім того, вже розробляються індивідуальні методи генної терапії для людей із серцево-судинними захворюваннями, цукровим діабетом, ВІЛ-інфекцією, малярією, раком.

3. Боротьба з фейками та дезінформацією

Ще один виклик сучасності — фейки та дезінформація. Вони становлять серйозну загрозу для суспільства, оскільки негативно впливають на громадську думку та політичні процеси. І в цій сфері не обійшлося без штучного інтелекту — його поява різко збільшила масштаби та якість дезінформації. З кожним днем ​​стає важче відрізняти справжній, автентичний контент від штучно створеного потоку.

Однак за допомогою того ж таки штучного інтелекту можна і розв'язати цю проблему — наприклад, впроваджуючи системи ШІ, здатні виявляти й усувати дезінформацію в режимі реального часу.

4. Розуміння мови тварин

Хоч би як красиво і різноманітно не звучали людські мови, зрештою вони складаються переважно зі складових частин та елементів, які перебувають у закономірних відносинах і зв'язку один з одним. А оскільки штучний інтелект особливо добрий у розпізнаванні та відтворенні закономірностей, він міг би допомогти також здійснити мрію людства — розуміти щебетання птахів, пісні китів, крик мавп чи «розмови» домашніх вихованців.

Далі більше — навчитися розмовляти з тваринами. Це могло б фундаментально змінити уявлення про людину як вінець творіння — як це було, коли люди зрозуміли, що Земля не є центром Всесвіту. Наразі є час морально підготуватися до того, що те, про що говорять тварини, нам може й не сподобатися.

5. Інновації в галузі декарбонізації та збереження енергії

Зміна клімату — один із найактуальніших на сьогодні викликів. Щоб уповільнити глобальне потепління, потрібен розвиток сфери відновлюваних джерел енергії. Сонячні батареї та вітряні турбіни вже найближчого року мають стати більш рентабельними. Також спостерігається прогрес у розвитку технологій накопичення енергії з метою забезпечення сталої енергетичної інфраструктури.

Ширше застосування отримають хімічні (проточні окислювально-відновлювальні акумуляторні батареї, суперконденсатори, технології зберігання водню) та механічні (насосні сховища, накопичувачі енергії на основі стисненого повітря та маховичні) накопичувачі енергії.

Що стосується автомобільної промисловості (зокрема електромобілів), то в 2025 році на ринку, можливо, з'являться твердотільні акумулятори — це тип батареї, в якому використовуються тверді електроди й електроліти. Вони легкі, потужні, швидко заряджаються та довше служать.

Також бажано, щоб набули розвитку альтернативні типи батарей, що не вимагають використання рідкісних і дорогих елементів, таких як літій і кобальт. Наразі цинково-, магнієво- чи алюмінієво-іонні акумулятори, а також повітряно-цинкові батареї поки не такі потужні, як літієві. При цьому деякі проточні натрієво-сірчані чи окислювально-відновлювальні батареї успішно використовуються.

Більше новин читайте на GreenPost.