Чорне море визнано найнебезпечнішим водним шляхом у світі

З початку року у чорноморській акваторії було уражено понад 570 суден, що призвело до загибелі щонайменше 40 цивільних моряків. За цими показниками Чорне море випередило Перську затоку (де у районі Ормузької протоки зафіксовано 24 загиблих) та перетворилося на найнебезпечніший водний шлях у світі. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на дані аналітичної компанії з морської безпеки Ambrey та Міжнародної морської організації (IMO), інформує GMK Center.

За даними Ambrey, лише у період із липня по вересень у Чорному морі було атаковано близько 387 суден — це понад уп'ятеро перевищує показники попереднього кварталу. Інтенсивність атак сягала в середньому чотирьох на день, причому на РФ припадає близько 90% усіх ударів по цивільному та торговельному судноплавству за останні півтора місяця. Суттєвим чинником ескалації також стала відповідна кампанія України проти російського «тіньового флоту» танкерів у Чорному й Азовському морях, під час якої було уражено понад 300 російських суден.

Інциденти поблизу вод країн НАТО та реакція союзників

Ескалація бойових дій підійшла у безпосередню близькість до територіальних вод країн-членів Альянсу. 15 жовтня біля румунської Суліни спалахнув хімічний танкер Wine Trader (прапор Сан-Марино), де зникли 7 членів екіпажу, а напередодні поблизу загорівся танкер Yara J (прапор Коморських Островів). Вже 17 жовтня за 13 морських миль від порту Констанца затонуло вантажне судно Khoryv (прапор Коморських Островів), у результаті чого з 13 членів екіпажу (10 громадян України та 3 Азербайджану) врятували 10 осіб, один моряк загинув, а троє вважаються зниклими безвісти. Окрім цього, 13 жовтня атаки зачепили територіальні води Болгарії, де уражень зазнали два вантажні судна.

Президент Румунії Нікушор Дан назвав ці удари елементом свідомої російської ескалації війни, а прем'єр-міністр Лука Нікулеску — грубим порушенням міжнародного морського права. У відповідь на загрози НАТО оголосило про розміщення додаткових літаків, безпілотників і радіолокаційних систем, а Румунія, Болгарія і Туреччина посилюють спільне морське спостереження та протимінну діяльність. Туреччина закликала запровадити мораторій на атаки на судна: Київ висловив готовність підтримати ініціативу, тоді як Москва не виявила інтересу.

Економічні наслідки та падіння експортного трафіку

Внаслідок критичного рівня загроз обсяги морських перевезень різко скоротилися. Минулого місяця порти Великої Одеси обробили менш ніж 10 суден порівняно з майже 400 у липні. Страхові компанії поширили максимальний рівень воєнного ризику практично на всю акваторію Чорного моря (за винятком територіальних вод Румунії, Болгарії та Туреччини), а вартість воєнного страхування сягає 15% від вартості корпусу судна, що майже вдвічі перевищує ставки у Перській затоці.

За даними аналітичного центру GMK Center, порти Великої Одеси («Одеса», «Чорноморськ» і «Південний») залишаються головними експортними воротами України, які здатні приймати великотоннажні судна класифікації Capesize та Panamax для мінімізації витрат на фрахт. У першому півріччі 2026 року на чорноморські порти припадало 50% українського експорту сталі, 95% — чавуну та 50% — залізної руди. Поточна блокада та ризики судноплавства створюють колосальний тиск на металургійну та аграрну галузі України.

Більше новин читайте на GreenPost.