Легенда Шервудського лісу відійшла в історію: у Британії помер знаменитий 1000-річний дуб-велетень
Засуха й штучні підпори знищили Major Oak.
У 1904 році для підтримки гілок дуба були встановлені опори та металеві ланцюги. Фото: Fabio De Paola/The GuardianШервудський ліс у графстві Ноттінгемшир в Англії втратив свою головну природну та історичну перлину. Один із найстаріших, найбільших та найвідоміших стародавніх дубів Європи — знаменитий Дуб майора (Major Oak) — визнано біологічно мертвим. Унікальне дерево, вік якого оцінюють щонайменше у 1000 років, цього року не змогло випустити жодного листка чи бруньки. Головною причиною загибелі велетня став сильний хронічний стрес, викликаний серією аномально засушливих та спекотних літніх періодів останніх років, які суттєво послабили життєві сили рослини, пише The Guardian.
Щороку помилуватися легендарним дубом приїжджали понад 350 тисяч відвідувачів з усього світу. Його гігантські розміри — обхват стовбура у 11 метрів та розмах крони у 28 метрів — свого часу породили безліч народних переказів та фольклорних історій. За легендою, саме в дуплі цього дерева ховався від переслідувань тиранічного шерифа Ноттінгемського славетний розбійник Робін Гуд разом зі своєю бандою. Звістку про смерть пам'ятки природи оприлюднило Королівське товариство захисту птахів (RSPB), яке безпосередньо управляє цією заповідною територією, що має статус об'єкта особливого наукового інтересу (SSSI). Після сумного оголошення біля дерева відбулася символічна церемонія прощання за участю місцевих екологів та акторів.
Як зазначають науковці, природний кінець тривалого життя дерева суттєво прискорило глобальне потепління та навіть людські спроби його порятунку. Подібно до інших вікових дубів Англії (а в країні налічується 114 живих дерев з обхватом понад 9 метрів), Дуб майора сильно постраждав від рекордної 40-градусної спеки, що фіксувалася влітку 2022 року. Окрім кліматичних змін, на стан дерева негативно вплинули такі фактори:
- Ущільнення ґрунту: тривалий двовіковий тиск від мільйонів ніг туристів та використання техніки під час Другої світової війни, коли в лісі діяв військовий табір, порушили кореневе живлення;
- Невдалі історичні інтервенції: у 1904 році для підтримки важких гілок встановили металеві ланцюги та підпори, у 1960-х роках порожнини залили бетоном, а гілки покрили свинцем, скловолокном та протипожежною фарбою;
- Штучне утримання крони: дослідження 2018 року виявили, що металеві підпори заважали природному процесу «росту вниз», коли старі дуби скидають зайві гілки для економії води та поживних речовин. В результаті стовбур критично виснажувався, намагаючись підняти воду до штучно утримуваної крони.
Попри те, що підземні тести останніх трьох років зафіксували повернення мікробіологічного життя в ґрунт після екстреного розпушування та підживлення, врятувати велетня не вдалося через повне виснаження його кореневої системи. Проте екологи прийняли рішення залишити дуб стояти на своєму місці у лісі. Фахівці зазначають, що його мертва деревина має майже таку ж колосальну цінність для дикої природи, як і жива рослина. Чверть усіх лісових видів комах, грибів та птахів критично залежать від наявності відмерлої деревної маси на певних етапах свого життєвого циклу. Дуб майора продовжить служити незамінним біотопом та унікальним природним музеєм для майбутніх поколінь.
Більше новин читайте на GreenPost.

