Догори
Дати відгук

Красивий і отруйний: чому не можна чіпати борщівник

Небезпечна рослина НЕ занесена до переліку карантинних видів

6 хв на прочитання25 Серпня 2020, 12:19
Image by Eveline de Bruin from Pixabay Image by Eveline de Bruin from Pixabay
Поділитись:

Дво-чотириметровий красень з білими квітами і великими листками, які так і хочеться використати замість парасолі від сонця. Так виглядає борщівник Сосновського – небезпечна рослина, яка викликає опіки 1-3 ступеня лише від доторків до неї.

Листя, стебло, квіти цієї рослини містять фуранокумарини - речовини, що різко підвищують чутливість організму до ультрафіолетового випромінювання.

«Проблеми можуть виникнути навіть після  нетривалого та несильного опромінення сонцем ділянки шкіри, на яку потрапили подразнюючі речовини після спілкування з борщівником. Зазвичай виникає опік другого ступеня (пухирі, заповнені рідиною). Це, по суті, алергічна реакція. Сам доторк до рослини не болючий, а пухирі можуть проявитися через кілька годин або й днів», - повідомив GreenPost доктор біологічних наук Іван Парнікоза.

У карантинних списках не значиться

Попри небезпечність, борщівник НЕ занесений до списку карантинних рослин. Про це повідомила Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту  споживачів у відповідь на інформаційний запит GreenPost.

«Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi Мandenova)  не входить до Переліку регульованих шкідливих організмів і не є карантинним організмом для України. Дана рослина вважається інвазійною в багатьох країнах, зокрема - в країнах-членах ЄС. Однак поняття «інвазійний вид» і «карантинний вид» мають різне значення. «Інвазійний вид» - це чужорідний вид, який має велику здатність до розселення, розповсюджується природним шляхом або за допомогою людини й становить значну загрозу для флори й фауни певних екосистем, конкуруючи з аборигенними видами за екологічні ніші, а також спричиняючи загибель місцевих видів», - ідеться у відповіді Держспоживслужби.

За словами т.в.о. голови цієї служби Ольги Шевченко, поняття «регульований шкідливий організм» та «карантинний організм» чітко встановлені в Законі України «Про карантин рослин» та інших нормативно­ правових актах, а також в Міжнародних стандартах  з фітосанітарних заходів: № 5 «Глосарій фітосанітарних термінів», № 8 «Визначення статусу шкідливого організму в зоні», № 10 «Вимоги до встановлення вільних місць  та ділянок виробництва» тощо.

Служба не має ні інформації щодо стану розповсюдження борщівника Сосновського в Україні, ні статистики та обліку щодо постраждалих від опіків (отруєнь) цією рослиною.

«До компетенції Держпродспоживслужби не входить контроль за поширенням інвазійних видів, у т.ч. таких рослин як борщівник Сосновського, а також розробка та впровадження програм з локалізації і ліквідації його вогнищ. Натомість   питання    проникнення    і   розповсюдження    карантинних    видів (в т.ч. рослин) є одним з головних напрямків роботи», - повідомляє Ольга Шевченко.

Тому аби ця рослина потрапила до сфери уваги Держспрживслужби, треба аби Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України внесло правки до «Переліку регульованих шкідливих організмів». 

Хто змусить це міністерство внести відповідні правки? Як завжди – небайдужа і активна громадськість, якщо така знайдеться.  А до того часу усе залежить від місцевої влади.

 

«Зrідно зі статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», компетенцією міських, селищних, сільських голів є підготовка і подання на затвердження місцевої ради проєктів місцевих програм охорони довкілля, участь у підготовці загальнодержавних і регіональних програм охорони довкілля. Тому комплекс заходів з охорони навколишнього природного середовища та збереження біорізноманіття, який включає знищення та запобігання поширенню небезпечних чи отруйних рослин, до яких належить борщівник Сосновського, можна проводити на місцях за рішенням органів місцевого  самоврядування», - пише нам Ольга Шевченко.

Що робити, якщо контакт відбувся

Якщо сік борщівника потрапив на шкіру, треба негайно промити уражені ділянки проточною водою, перед цим акуратно намиливши. А потім закрити одягом ці місця від впливу прямих сонячних променів як мінімум на 2-3 доби.

Прі потраплянні соку в очі - негайно промити їх водою протягом 15-20 хвилин, при попаданні в рот - прополоскати.

Якщо опіки вже з'явилися - повторно промити уражені ділянки шкіри водою і обробити антисептичним розчином, накласти стерильну пов'язку, вжити антигістамінні ліки. І – до лікаря. Якщо порадять лягти до стаціонару – згоджуйтесь.

Реагують на борщівник далеко не усі люди. Так само реакція на отруту цієї рослини може різнитися – від вже згаданих жахливих пухирів до незначного почервоніння, яке інколи помилково списують на інші фактори. Але краще це не перевіряти на собі. Натомість гарно навчіться розпізнавати цю рослину і тримайтеся від неї на відстані.

Росте борщівник на берегах водойм, на узліссях, край доріг та полів, та й на самих полях. У столиці його цілі зарості в усіх куточках ВДНГ (Національного виставкового центру).

Квітка «Помста Сталіна»

«Неконтрольоване поширення борщівника – це яскрава ілюстрація ефекту Данінга-Крюгера, ще один приклад радянських проєктів, подібних до повороту сибірських річок. За допомогою Борщівника Сосновського, що ріс на півночі (Комі АРСР), було вирішено підняти на небачену висоту молочно-товарне тваринництво, зокрема в Україні. Засіяли поля. У наших кліматичних умовах отруйність рослини подвоїлася, а корови відмовлялися споживати силос із нею. А коли їх таки до цього змушували, то молоко вони давали гірке. З тих пір борщівник поширився неконтрольовано, а в народі отримав назву "Помста Сталіна". Існують і місцеві назви, наприклад Тещина квітка», - розповідає кандидат психологічних наук Сергій Корсун.

З експериментальних та експериментально-виробничих кормових ланів борщівник зумів переповзти в інші усюди - як самостійно, так і за допомогою недоумкуватих любителів екзотики, які вирішували прикрасити свої садиби або ж клумби при своїх установах.

Як боротися

Як й багато інших чужинців, борщівник виявився надзвичайно живучим. Вивести його – проблема з проблем. Кущі його можуть довго рости на одному місці. Методом боротьби з поширенням цієї рослини в дикій природі є картування зон його самосіву та знищення рослин до появи насіння. Відразу уточню, що викошувати борщівник -- заняття марне, його треба викорчовувати. Надмірних фінансових ресурсів для цього не потрібно. Більш ефективне знищення рослин з викопуванням і спалюванням коренів.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко