КоронаКриза: до чого готуватися українському експортеру?

Несприятливі тенденції на світових ринках зерна разом зі спадом виробництва сільгосппродукції в Україні можуть призвести до  проблем із експортом та суттєвих фінансових втрат аграріїв уже у найближчому майбутньому. 

Світові фондові ринки продовжують падіння незважаючи на всі зусилля центробанків. А Організація економічного співробітництва прогнозує найповільніше зростання світової економіки з 2009 року – 2,4%. У разі ж затяжного поширення коронавірусу цей показник не перевищить 1,5%. Макроекономічний огляд НБУ підтверджує, що під впливом поширення коронавірусу світові ціни на більшість товарів знижуються, а зовнішнє цінове середовище для українських експортерів погіршується.

Про негативні очікування бізнесу свідчать і останні дані опитування Американської торгової палати в Україні: більшість промислових компаній визнали, що відчувають значний вплив пандемії і очікують зменшення обсягів продажів. А також фіксують труднощі в обслуговуванні клієнтів.

Мінекономіки уже прогнозує зниження врожаю зерна орієнтовно на 10 млн т через те, що доведеться пересіяти зернові на площі до 800 тис. га. А з урахуванням скорочення площ під пшеницю заступник міністра економіки Трас Висоцький передбачає, що урожай цієї культури знизиться на 23 млн т.

Поширення коронавірусу сильно зачепило логістику – торговельні порти Китаю, що забезпечують п'яту частину українського агроекспорту, не можуть працювати у звичному режимі. А закриття кордонів у межах ЄС ускладнює постачання продукції європейським споживачам.

Не краща ситуація і в українських портах. Згідно із розпорядженням влади, з 12 березня 2020 року закрито більшість пунктів пропуску на кордоні, в тому числі морських портів: з 219 пунктів надалі працюватимуть тільки 49. Трейдери на умовах анонімності коментують, що сьогодні пшениця на експорт не їде і  її  вже накопичилось майже мільйон тонн – всі компанії залишаються у вичікувальній позиції щодо формування більш-менш стабільних цін та курсу долара. Як пояснює аналітик компанії «Agritel» Олексій Єрьомін, незважаючи на блокування пшениці це не надто відіб'ється на торгівлі – експортувати залишилось приблизно 2 млн тонн пшениці. А от кукурудзу та  ячмінь відвантажують згідно з графіком поставок, і проблем із цим поки що немає. "Наступний урожай пшениці, кукурудзи та ячменю також контрактують по форварду. Тут активно працюють, як китайські компанії так і африканські та інші замовники", – говорить Єрьомін. 

А от російські аналітичні центри навпаки у цей непевний час звітують про плани збільшення експорту російського зерна: за даними на середину березня він на 40% перевищив минулорічні показники і за підсумками маркетингового року складе до 43 млн т зернових. А це потенційна конкуренція на світовому ринку для постачальників українського зерна.

«У  Росії  залишається для експорту  приблизно 10 мільйонів тонн пшениці, тому тамтешні трейдери сподіваються скористатись девальвацією російського рубля і наростити поставки. Тому ймовірно вони конкуруватимуть із українськими експортерами»,

- додає Олексій Єрьомін. 

Торгова ситуація ускладнюється і невизначеністю дій українського уряду. Якщо тиждень тому Кабмін заявляв, що закриття міжнародних пунктів пропуску не вплине на вантажні перевезення і обмеження експорту не планується, то сьогодні КМУ за дорученням президента розробляє постанову про заборону експортувати окремі види продовольства у зв'язку з поширенням коронавірусу.

Передбачається, що перелік заборонених до експорту продуктів з'явиться до кінця тижня. У той же час, за прогнозами президента Українського клубу аграрного бізнесу Алекса Ліссітси, заборона на експорт зернових, масла, м'яса птиці може повністю зупинити галузь і призвести до серії банкрутств сотень сільгосппідприємств. Поряд з цим негативні тенденції в агросекторі можуть посилитися через проблеми з ввезенням до України добрив, посівного матеріалу і запчастин до сільгосптехніки через закриття кордонів у ЄС та нестабільну роботу портів Китаю.

У цій ситуації парламент ініціює прийняття поправок до Податкового кодексу, щоб пом'якшити негативні економічні наслідки від поширення коронавірусу.

Зокрема, депутати планують звільнити бізнес від основних штрафів і пені за порушення податкового законодавства з 1 березня до 31 травня, а також запровадити тимчасовий мораторій на нові податкові перевірки і продовження вже розпочатих. Втім, як це функціонуватиме надалі – подивимось.