Казки природи: розвіюємо 20 міфів про тварин

Чи правда, що страуси ховають голови в пісок, а кажани зовсім сліпі? Більшість таких уявлень — не більше, ніж казки, які ми «спадкували» з мультфільмів, старих байок чи інтернет-мемів. Науковці ж давно спростували їх, довівши, що природа набагато цікавіша, ніж тези на кшталт «черепахи ховаються в панцир». Про ці й інші небезпечні хибні уявлення про тварин пише Virginia Zoo.

1. Страуси не ховають голову в пісок

Цей образ виник з оптичної ілюзії: при спостереженні здалеку здається, що страус занурив голову. Насправді ж вони так не роблять — у стресовій ситуації ці птахи біжать або «прикидаються» нерухомими на землі, притискаючи голову, щоб зливатися з фоном. А от у створенні й охороні гнізда їхня голова справді занурюється в землю, але не задля страху, а для перевертання яєць.

2. Кажани бачать — і не тільки ультразвуком

Існує стійкий міф, що кажани абсолютно сліпі, бо „орієнтуються лише за допомогою ехолокації“. Однак це не так: вони бачать майже так само, як люди, а ехолокація — додатковий спосіб навігації в темряві. Мало того, у великих фруктових видів зір навіть дуже добре розвинений.

3. Лягуші не викликають бородавки

Бракує доказів, що жаба чи жабеня можуть передати вірус бородавок людині. Бородавки викликають віруси, поширені лише серед людей. Контакт із жабою безпечний — навіть якщо на шкірі є гребінчасті нарости, це не викликає жодної інфекції.

4. Козуби й змії: без музичних чарів

Архетип рептилії, яку чарують музичні тони флейти (про це знайомі сюжети з індійського побуту), — чистий міф. Змії не чують мелодію, вони реагують лише на вібрацію землі та рух — саме тому можуть нахилитися до джерела звуку рухом самки, а не від пісеньщика.

5. Вік за кілями? Не в змій

Дехто вважає, що можна визначити вік гремучої від кількості кілець на її хвості. Але ці кільця з’являються після кожної линьки, а не раз на рік. Юні особини линяють частіше, а інколи трапляється втрата кіля. Отже – точний вік не встановиш.

6. Пташенятам нічого боятися людського запаху

Люди бояться торкатися пташенят — мовляв, батьки відкинуть їх через наш запах. Але птиці мають слабкий нюх, а батьківське турботливе ставлення не зникає після одного дотику. Якщо пташка випала з гнізда, її можна акуратно повернути на місце.

7. Ушкодження тіла = втеча в панцир? Не завжди

Всякі рептилії хочуть захиститися панциром чи черепашкою, але не завжди їм це вдається. Наприклад, великий черепахоподібний альдабра має панцир занадто малий, щоби повністю сховатися всередину; він лише захищає життєво важливі частини тіла.

8. Сови розжарюють голову до 360°? Близько, але не зовсім

Навіть якщо сови можуть повернути голову приблизно на 270°, це не повний оберт. Проте такий діапазон дозволяє їм майже повністю охоплювати поле зору, що є неймовірною адаптацією до нічного мисливства.

9. Собаки не бачать лише в чорно-білому

Це ще один розповсюджений міф: нібито їхнє зір лише з двома відтінками сірого. Насправді у них – обмежений колірний спектр, та все ж вони бачать синій і жовтий кольори. Решта – менше яскраві, але не так однозначно, як стереотип зображує.

10. Слон не боїться мишей, але інше може налякати

Слонів іноді зображують як боягузів перед мишами. Насправді вони здатні злякатися будь-чого, що швидко повзає поруч, бо мають слабкий зір. Страх пов'язаний не з конкретним видом, а з несподіванням.

11. Мурав’їди не «всмоктують» мурах носом

Завдяки мультфільмам утвердився образ мурав’їда, який засмоктує комах носом, наче пилотяг. Насправді він користується довгим і липким язиком, здатним ловити сотні мурах за хвилину. Ніс же служить для нюху, а не як засіб захоплення здобичі.

12. Хамелеони змінюють колір не задля маскування

Популярна думка, що хамелеон зливається з фоном — помилкова. Ці рептилії змінюють колір залежно від емоційного стану, температури або під час спілкування з іншими. Камуфляж — радше побічний ефект, а не основна мета такої здатності.

13. Тиранозавр би помітив вас навіть без руху

Фільми створили враження, що якщо не рухатися, Т-рекс вас не побачить. Але вірогідно, що цей хижак орієнтувався не лише на зір, а й на запах і слух, тому шанс бути виявленим залишався високим навіть у повній нерухомості.

14. Молоді змії не обов’язково небезпечніші

Міф про те, що молоді змії отруйніші, бо не вміють контролювати дозу отрути, не має чітких доказів. Їхні укуси можуть бути серйозними, та загалом кількість отрути менша, ніж у дорослих особин.

15. Ми не ковтаємо павуків уві сні

Широко поширений фейк про те, що людина ковтає 8 павуків за рік під час сну, не має жодного наукового підтвердження. Павуки не шукають людських ротів, навпаки — уникають великих істот.

16. Джмелі можуть жалити більше одного разу

На відміну від деяких бджіл, джмелі не гинуть після першого укусу і можуть жалити кілька разів. Їхнє жало не має зазубень, тому не застряє в шкірі жертви.

17. Горби верблюдів — не резервуари для води

Поширений міф — що верблюди зберігають воду в горбах. Насправді там — жирові запаси. Воду ж вони зберігають у тканинах тіла й особливо ефективно використовують її, аби витримувати посуху.

18. Миші не обожнюють сир

Культурний штамп малює мишей зі шматком сиру, однак насправді гризуни більше люблять зерно, фрукти чи солодке. Сир часто має різкий запах, який їм не до вподоби.

19. Їжаки не стріляють голками

У фольклорі їжаки представлені як маленькі воїни, що стріляють голками, але насправді це фізично неможливо. Вони можуть лише захищатися, згортаючись у клубок, виставляючи голки назовні.

20. Не всі качки нездатні літати

Деякі люди вважають качок наземними птахами. Проте багато диких видів здатні долати великі відстані під час міграцій. Лише окремі породи — здебільшого одомашнені — втратили здатність до польоту.

Чому важливо розвінчувати міфи

Хибні уявлення про тварин живлять страх, призводять до жорстокості або безпідставного жаху. Осмислене ставлення ґрунтується на наукових фактах: знаючи правду, ми ставимося до живих істот зі співчуттям, захищаючи біорізноманітність і гуманність.

Як поводитися відповідально

• Перед тим, як рятувати тварину чи контактувати з нею, дізнайтеся про її поведінку та потреби.
• Якщо бачите пташеня поза гніздом — не сприймайте це одразу як трагедію, перевірте обставини і діяйте обдумано.
• Поширюйте перевірені факти, а не міфи — допоможіть іншим подивитися на природу не через призму страху, а співчуття та цікавості.

Знаючи істину, ми робимо земний дім безпечнішим і для людей, і для тварин — зокрема тут, в українській природі.

Більше новин читайте на GreenPost.