Гірський масив на Закарпатті хочуть забудувати, знищивши 850 га лісу

Наміри будівництва гірськолижного курорту, який за масштабами втричі перевищить відомий «Буковель» й буде здатний прийняти 28 тисяч відвідувачів на рік, були анонсовані у 2016 році.

Екологи та громада виступають проти будівництва нового гірськолижного курорту у заповідній частині Карпат – гірському масиві Свидовець.

Ініціатива Free Svydovets представлена громадськими та екологічними організаціями, регіональними підприємцями та міжнародними природоохоронними фондами застерігає від масштабного будівництва на заповідних землях. Відповідна петиція «Захистимо парк Льодовикового періоду у Карпатах від забудови!» вже набрала майже половину потрібних для розгляду голосів, пишуть Версії з посиланням на Хмарочос.

Наміри будівництва величезного курорту, який за масштабами втричі перевищить відомий «Буковель» й буде здатний прийняти 28 тисяч відвідувачів на рік, були анонсовані у 2016 році. Тут заплановано 230 км лижних трас, 32 підйомники, ресторани, ТРЦ, готелі, котеджі та навіть приватний аеродром.

Як вплине будівництво на екосистему та економіку регіону

Основні загрози для екосистеми українських Карпат, на які вказують активісти, полягає у тому, що природі регіону буде завдано непоправної шкоди, яку неможливо буде компенсувати.

Вирубка лісів. За інформацією, оприлюдненою під час громадських слухань, для створення курорту потрібно буде вирубати величезні лісові масиви. Активісти підрахували, що під загрозою знищення понад 850 га лісу (сумарна територія курорту 1430 га), в тому числі фрагменти приполонинських старовікових лісів та пралісів, площа яких дорівнює площі 600 футбольних полів. Щоб знизити витрати, рубки часто виконуються поблизу лісових доріг, оскільки взимку вантажівки не можуть підніматися на круті схили. Цей тип лісових рубок призводить до серйозних ерозій, знижує біорізноманіття та провокує зсуви ґрунту.

За словами Андрія Плиги з WWF-Україна, незаконна рубка має величезний вплив на екологічне, соціальне та економічне становище країни.

Після таких руйнувань унікальні екосистеми Свидовецького хребта вже неможливо буде відновити, а шкода завдана природі та збитки від екологічних лих значно перевищуватимуть цінність від курорту.

До того ж на Свидовецькому масиві розташовані унікальні букові ліси, які піднімаються до висоти 1380 м, що є найвищою межою бучин в українських Карпатах.

Повені. Свидовецький масив – територія з одним з найвищих рівнів опадів в Україні – 1400 мм на рік. Часті опади в період інтенсивного танення снігів можуть призвести до стихійних лих, що стає ще більш небезпечним через триваючі суцільні рубки в області, які зменшують захисний потенціал лісів.

Тотальна забудова центральної частини масиву призведе до помітної втрати водних ресурсів у басейні річки Тиса, їх подальшого забруднення та засмічення, підвищення лавинної активності, а також до зростання загрози катастрофічних повеней, сума збитків від яких із 1998 року для держави вже склала щонайменше 1,281 млрд гривень.

За словами Закарпатського еколога Оксани Станкевич-Волосянчук: «Будівництво масштабного курорту, безсумнівно, збільшить кліматичні зміни, які ми вже відчуваємо. Якими будуть ці зміни? Катастрофічні повені, ерозія та зсуви ґрунту, зниження рівня води, забруднення води та посухи. Саме місцеві мешканці, а не туристи страждатимуть від такої еволюції».

Знищення зеленого туризму. Екологічна цінність Свидовця й традиційне господарювання в області – це можливість для місцевої економіки розвиватися без порушення стану довкілля. Як зазначено в «Закарпатській обласній стратегії розвитку», обласна влада в цілому визнає потенціал екотуризму. Однак, як показують приклади «Буковелю» і «Пірина», будівництво мегакурорту навряд чи принесе очікувані переваги для місцевого населення. Розвиток екотуризму – це можливість отримання доходу не лише для невеликої групи людей.

Вторгнення в екосистему. Свидовецький масив — один з найцінніших осередків біорізноманіття українських Карпат із щонайменше 93 видами флори та фауни, які включені до Червоної книги України (2009), понад сотнею регіонально рідкісних для Закарпаття видів рослин й тварин, ендеміків й реліктів, десятками рідкісних європейських типів оселищ та рослинних угруповань Зеленої книги України (2009), фрагментами приполонинських пралісів, а також із 7 унікальними для України льодовиковими озерами й льодовиковими формами ландшафту, які внаслідок будівництва можуть зникнути назавжди.

Як альтернативний варіант розвитку туризму у регіоні, екологи виступають за розвиток сталого туризму або створення невеликих курортів в окремих місцях, де вони, згідно з оцінкою впливу на довкілля, не завдаватимуть шкоди унікальній природі.