Чорногорія втрачає ліси через безкарність рецидивістів

Центр журналістських розслідувань Чорногорії (CIN-CG) оприлюднив масштабний аналіз судових рішень за період з 2020 по кінець 2025 року, який виявив системну кризу у сфері захисту лісових ресурсів країни. Попри те, що незаконна вирубка набула рис організованої злочинності та завдає мільйонних збитків, чорногорська судова система продовжує застосовувати до порушників мінімальні та альтернативні покарання.

Навіть у випадках нищення дерев у національних парках «Дурмітор» та «Проклетіє», судові справи переважно закінчуються умовними термінами чи штрафами у розмірі близько 200 євро.

Статистика судової практики: умовні терміни для рецидивістів

За аналізований період чорногорські суди винесли 186 вироків щодо крадіжок у державних лісах, за якими було засуджено 200 повнолітніх осіб.

• Феномен рецидивізму: 86 осіб із засуджених (43%) вже мали попередні судимості.
• Структура покарань: з-поміж усіх вироків зафіксовано 118 умовних термінів, 38 реальних термінів ув'язнення, 27 випадків домашнього арешту, 16 призначень громадських робіт та один штраф.
• Відсутність суворих санкцій для повторних порушників: із 86 рецидивістів більшість так і не потрапила до в'язниці (51 особа уникла реального терміну, 16 отримали умовні вироки, 26 — домашній арешт, 8 — громадські роботи, 1 — штраф).

Згідно з вироками, де обсяг деревини був чітко задокументований, з державних лісів викрали щонайменше 1 601,18 м³ деревини (понад 50 великих вантажівок). З приватних лісових масивів було незаконно вирубано ще як мінімум 188,22 м³.

Зв'язок із організованою злочинністю та корупція

Офіційна Оцінка загрози серйозної та організованої злочинності в Чорногорії (SOCTA, серпень 2024 року) підтверджує, що крадіжка лісу переросла межі «побутового виживання».

1. Регіональний масштаб: найбільша концентрація злочинності спостерігається в північних районах — Беране, Рожає, Плав, Андрієвіця, Бієло-Поле, Мойковац та Плєвля.
2. Злочинні схеми: нелегальну заготівлю здійснюють організовані групи з 5–6 осіб у корупційній змові з власниками місцевих деревообробних підприємств та державними службовцями.
3. Залученість інституцій: у документі SOCTA наголошується, що об'єктами корупції для уникнення розслідувань та отримання незаконних дозволів є лісові інспекції, митниця, поліція, державне управління та судова система.

Розбіжності в даних та інституційна неспроможність

За даними Управління лісового та мисливського господарства Чорногорії, загальний обсяг незаконно зрубаної деревини з 2020 по 2025 рік склав 21 154,97 м³. Директорат заявляє про позитивну динаміку: якщо у 2022 році було виявлено 4 716,96 м³ незаконної рубки, то у 2025 році цей показник впав до 2 655,69 м³.

Однак звіт Державної аудиторської установи (DRI) за 2025 рік піддає ці цифри сумніву, вказуючи на суттєву розбіжність із даними супутникового моніторингу:

• Дані супутників (2021–2024): втрата лісового покриву оцінюється у 9,39 млн м³ деревної маси.
• Офіційні дані Лісової адміністрації: зафіксовано лише 2,11 млн м³.

Крім того, оновлення Національної лісової політики не здійснювалося з 2008 року, а термін дії Плану дій із боротьби з незаконною діяльністю закінчився у 2021 році. Поряд із цим лісові служби потерпають від кадрового дефіциту (бракує 116 працівників), відсутності необхідної техніки для вилучення зрубаного лісу та систематичних погроз і нападів з боку чорних лісорубів.

Більше новин читайте на GreenPost.