Гірка правда: всі п’ять основних міфів, на яких тримався образ путінського держави, зруйновано — експерт

Вторгнення Росії в Україну, перебіг бойових дій та реакція на нього російської влади та пересічних громадян довели, що сила режиму Володимира Путіна — це міфічний конструкт. Про це розповідає російський журналіст, аналітик Андрій Перцев.

За кілька місяців п'ять основних міфів, на яких тримався образ путінського держави, послідовно руйнувалися. Фасадна сторона режиму — це потужна армія, монолітна вертикаль влади, майстерна пропаганда, яка здатна вселити громадянам усе, що завгодно Кремлю, мілітаризація більшої частини суспільства та діяльна підтримка цим суспільством будь-якого починання Путіна. Ці міфи Кремль успішно транслював і на зовнішню, і на внутрішню аудиторію. Вступивши у повномасштабну війну в Україні, путінський режим спробував стати тим, чим намагався здаватися, але його фасад не витримав зіткнення з реальністю. Зрозуміло, система ще тримається — росіяни поки не бачать альтернативи Путіну, бояться повернення до «буремних 90-х», бюджет наповнюється коштами від продажу вуглеводнів. Але це внутрішній каркас режиму, а не його парадний бік, який зазнав ерозії.

Експортний і внутрішній імідж путінської Росії тримався на п'яти китах. Кремль усіляко доводив росіянам та іншим державам, що має сильну і сучасну армію, здатну протистояти будь-якій іншій армії світу. Путінська вертикаль ефективна, вона управляється особисто президентом, а її елементи (силовики, чиновництво та наближений до держави бізнес) діють узгоджено. Суспільство готове підтримати будь-яке починання президента, терпіти складнощі заради нього. Ці три складові образу режиму призначались і для зовнішньої, і для внутрішньої, лояльної владі аудиторії. В останньої мало виникати і виникало відчуття спокою та впевненості в майбутньому. Перша мала переконатися в тому, що Кремль контролює ситуацію всередині Росії і готовий дати відсіч зовнішнім ворогам, і тому відмовитися від думок вплинути на зміщення російської влади.

Ще дві лінії були спрямовані радше до керівництва зарубіжних держав і росіян, налаштованих до Путіна та його режиму критично. Одна з них мала на увазі всесилля офіційної пропаганди, яка здатна переконати населення в будь-чому і спонукати людей на будь-які дії. Інша підкреслювала мілітаризм російського суспільства, яке нібито готове до силових дій щодо захисту влади та внутрішньо мобілізоване для цього. Ці лінії теж мали довести: зміщувати Путіна чи сподіватися на його звільнення марно. Росіяни горою стоять за Путіна, битимуться за нього, а якщо й почнуть у чомусь сумніватися, то пропаганда швидко налаштує їх на потрібний Кремлю лад. Війна Росії з Україною, ситуація на фронті, мобілізація та ставлення до цього суспільства довели, що все це лише пропагандистські міфи, штучність яких стала очевидною у критичній ситуації.

Також ми розповідали, що «війна в Україні переходить на третю стадію — побиття»: експерт про те, як можна прискорити цей процес.