Смертна кара і демократія - речі несумісні. Як і християнство чи іслам та насильне позбавлення людини життя. І які б злочини не вчинив порушник, держава не має права вбивати його, спираючись на чинне законодавство. Виходячи з цих міркувань, тисячі правозахисників по всьому світу закликають представників влади відмовитися від найвищої міри покарання за злочини. Оскільки сама правочинна система у жодній з сучасних країн не є досконалою. Всюди існує вірогідність корупційної складової чи ангажованих важелів під час ухвалення судових рішень.
26 вересня 2007 року Комітет міністрів Ради Європи вирішив започаткувати "Європейський день боротьби проти смертної кари". Проводити його вирішили щорічно 10 жовтня. Європа була першопрохідцем у справі скасування смертної кари, внаслідок чого регіон з 1997 року є простором, вільним від смертної кари. Проведення цього дня є європейським внеском у щорічний Всесвітній день боротьби проти смертної кари, що відзначається того ж дня.
Європейські політики в своєму рішенні виходили з того, що смертній карі немає місця в демократичному суспільстві. Така позиція організації у 1983 році вилилася в ухвалення, за ініціативою ПАРЄ, протоколу N6 до Європейської конвенції про права людини про скасування смертної кари у мирний час. У 2002 році досягнуто другого важливого рубежу: ухвалено протокол №13 про скасування смертної кари за всіх обставин.
Скасування смертної кари стало необхідною умовою при прийнятті країни до Ради Європи. З 1997 року в країнах-членах РЄ не було страчено жодної людини. ПАРЄ продовжує стежити за виконанням заборони на смертну кару. Зараз вона намагається поширити її на країни, що мають статус спостерігачів при Раді Європи. Це, зокрема, стосується США та Японії.
Рада Європи пропагує альтернативні заходи покарання, передбачені системами кримінального правосуддя.
Смертна кара скасована в 141 країні, 93 з них у законодавчому порядку відмовилися від застосування такого жорсткого покарання навіть у виняткових випадках. Проте 51 країна та 5 невизнаних територій поки залишили у своєму законодавстві право вбивати людей за правопорушення. Причому 20 держав активно практикують страту. У деяких державах смертна кара зберігається як міра покарання за особливо тяжкі злочини. За останні роки такий вирок найчастіше виконували в Китаї, Ірані, Саудівській Аравії, Північній Кореї та США.
За даними Amnesty International, у 2022 році було зафіксовано найвищу кількість судових страт уперше з 2017 року. Загалом у 20 країнах світу було страчено 883 особи, що на 53% більше, ніж 2021 року. Цей сплеск страт, який не включає тисячі випадків, що, як вважається, сталися в Китаї, очолили країни Близького Сходу й Північної Африки, де зареєстровані цифри зросли з 520 випадків2021 року до 825 випадків 2022 року.
За даними міжнародних правозахисних організацій, дві третини країн світу відмовились від застосування смертної кари. 2019 року другий рік поспіль тільки у 20 державах планети (зі 198) виконано смертні вироки.
В Європі страчувати людей продовжують лише у Білорусі. Брюссель кілька разів закликав політичний Мінськ відмовитися від феодальної практики вершити долі людей, та марно. "Довічний" президент країни Олександ Лукашенко не готовий послабляти лещата своєї уявної "демократії".
Більше новин читайте на GreenPost.