Субота, 04 Липня 2020
Догори
Дати відгук

Експерти представили сценарії реагування України на Європейський зелений курс

11 хв на прочитання18 Червня 2020, 12:11 421
Поділитись:

Обговорення Європейського зеленого курсу (ЄЗК) зібрало аналітиків, представників парламенту та профільних міністерств, Єврокомісії, бізнес-асоціацій та громадянського суспільства України. Дискусія про можливості та виклики для України нової «зеленої» політики Євросоюзу проходила онлайн 16 червня 2020 року.

Обговорення того, як вплине на українську державну політику та національну економіку прийнятий Європейський зелений курс розпочали експерти, які підготували аналітичний документ «Європейський зелений курс: можливості та загрози для України».

Аналітичний документ від українських експертів

 

Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕДПК), наголосила, що ЄЗК – по-перше, внутрішня політика Євросоюзу, але вона може відкрити стратегічні можливості для інтеграції наших товарів у нові ніші та промислові процеси виробництва на ринку ЄС.

Це може бути органічне виробництво, цифровий ринок, інноваційні продукти. При цьому доступ до європейських ринків залежатиме від відповідності товарів та послуг кліматичним та екологічним вимогам ЄС, варто також врахувати готовність України до укладання Угоди ACAA (ред. - «промислового безвізу»).

Експерт відзначила, що курс Євросоюзу на кліматичну нейтральність, підтриманий Україною, відкриває політичні можливості для країни. Це продовження зовнішньополітичної співпраці з ЄС, оновлення та поглиблення Угоди про асоціацію.

Серед загроз – жорсткіші умови ЄС та загроза провалитися у сфері технічного регулювання. Наприклад, на перевезення українських станків автотранспортом можуть вплинути нові вимоги до екологічності транспорту. Доступ на ринок ЄС можуть заблокувати такі нетарифні бар’єри, як технічні вимоги, дозволи на автоперевезення.

Аналітик вважає, що українському уряду треба швидше визначитись та реагувати на впровадження Європейського зеленого курсу.

«Мета України у тому, щоб ми були не за межами фортеці захисту ринку, а щоб Євросоюз приймав нас як «своїх», і ми були його інтегральною частиною», – резюмувала Вероніка Мовчан.

Олена Павленко, президент центру DiXi Group, коротко представила аналітичний звіт з рекомендаціями для уряду, парламенту, громадськості, бізнесу, Європейської сторони щодо долучення України до Європейського зеленого курсу.

Експертка проаналізували три шляхи, які може обрати Україна.

Перший сценарій – «не будемо нікуди лізти, а там буде як буде». Тоді існує загроза виключення країни з простору Європейської екологічної політики. Україна матиме проблеми з постачаннями в європейську енергосистему «брудної» електричної енергії. Це ж чекає основні товари українського експорту – промислову продукцію, та екологічно неякісну агропродукцію.

Другий сценарій – «трошки почекати й подивитись, що буде далі». Таке теж може бути, але тоді виникає питання, як не збільшувати фінансове навантаження на своїх виробників.

Третій сценарій — Україна може задати позицію «ми», стати частиною території, яку Євросоюз стане економічно захищати. Тоді країна отримає допомогу і можливості для захисту споживачів та бізнесу в системі європейських систем підтримки.

«Наші рекомендації уряду – не гаяти часу і запропонувати спільну розробку Дорожньої карти, як і що зробити, щоб уникнути вуглецевих податків. Стати частиною фінансових можливостей, щоб легше пройти перехід до чистої економіки. Така зелена карта точно буде синхронізована з політиками ЄС», – впевнена експертка.

Серед рекомендацій для парламенту – продовжувати імплементацію законів прописаних в Угоді, запустити в дію механізм 27-го додатку. Врахувати зміни в екологічній політиці через європейську призму захисту клімату.

Громадським організаціям аналітик радить працювати та пояснювати, що ЄЗК – це не далеке мійбутнє, це має бути частиною нашого життя вже зараз. Роль аналітичних центрів Олена Павленко бачить, як навчання для журналістів, чиновників, громадян.

«Зміна клімату - наскрізне питання Європейського зеленого курсу. Проблеми зміни клімату та їх подолання мають бути включені в усі політики (енергетичну, транспорту та політики інших секторів економіки), що покращить якість життя людей в Україні», – резюмувала президент DiXi Group.

Аналітичний документ від українських експертів

Урядовий блок обговорення розпочався з доповіді представника Міністерства енергетики.

Ярослав Демченков, заступник Міністра енергетики з питань євроінтеграції, нагадує, що в кінці 2019 року Україна задекларувала бажання приєднатись до Європейського зеленого курсу.

При цьому заступник міністра вбачає що залучення України до Зеленого курсу відкриває не тільки можливості, а несе і значні виклики та загрози.

Протягом 20 років в Україні проходила так звана примусова деіндустріалізація, до якої призвела недолуга економічна політика, країна втратила великі обсяги промислового виробництва.  Як наслідок в Україні пройшла певна декарбонізація, уточнює чиновник.

Ярослав Демченков нагадує, що 20% української економіки знаходиться зараз на окупованій території:

«Екологічні виклики для нас – закриття цих підприємств, при цьому не відомо, яким чином вони зараз зупиняються, чи консервують їх за технологіями. І це також виклики, які наші міжнародні партнери будуть ставити перед нами».

Ситуація у вугільній галузі, занепадаючі мономіста та заборгованість перед шахтарями на державних підприємствах — все це також виклики та загрози. Щоб зробити виробництво енергії екологічним треба витратити великі гроші, у тому числі на технології, необхідно подумати про здешевлення технологій, констатує Ярослав Демченков.

Крім цього представник Міненерго нагадує, що енергосистема зіткнулась з новими викликами, треба визначитись з балансуванням енергетики та маневровими можливостями. Розв'язувати питання безпеки та шукати стратегічне рішення.

«Але Європейський зелений курс – це можливість стати кращими, бути гідно представленими на європейських ринках якісно, з продукцією, що відповідає стандартам «зеленої» економіки. Наше спільне завдання – пошук можливостей і шляхів, як досягнути зелених змін. Радий побачити тих, хто писав цей звіт. Я прочитав його за годину і ще раз вже передивився з олівцем. Це початок зеленої карти, аналітика вже є і дуже гарна аналітика», - прокоментував документ Ярослав Демченков.

Представник міністерства зазначив, що швидких рішень для енергетики, які б задовольнили всіх, немає, але крок за кроком ми йдемо – зараз переглядається енергетична стратегія, концепція зеленого переходу, а наш ринок має інтегруватись в ЄС:

«Декарбонізація має пройти так, щоб не зруйнувати економіку і забезпечити енергетичний баланс».

Тарас Качка, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – Торговий представник України, розпочав з аналізу ризиків.

Він відмітив, що головна пересторога щодо «Європейського зеленого курсу» для Мінекономіки полягає у відвертому протекціонізмі. За його оцінками, з Євросоюзу чути все більше голосів, що цей документ має стати щитом для європейського виробника.

На думку чиновника, це підриває довіру до згальної політики боротьби зі змінами клімату і створює ще більше бар’єрів. Тож першим завданням він вважає не дати використати в Україні Європейський зелений курс, як інструмент для протекціонізму.

Друге зауваження від чиновника стосується того, що українці не повинні бути в ситуації, коли «бідніші країни платять за те, щоб багатші країни жили більш екологічно». Умовно кажучи, сплачуючи мито на кордоні Україна платить за те, щоб повітря в Польщі чи Франції було чистіше. «У такому випадку ми будемо покарані двічі», — стверджує Тарас Качка.

Торговий представник України пропонує включити питання зміни клімату в мандат оновленої Угоди про асоціацію з ЄС. Він впевнений, що цього напряму стосуються  глави документу, де йдеться про кліматичну політику, а також глава Угоди, що стосується торгівлі та сталого розвитку.

«Ми будуємо політику у сфері довкілля на основі Угоди про асоціацію з ЄС. Тому ми апріорі маємо розглядатись вже всередині цієї Зеленої угоди. Бар’єри мають застосовуватись на зовнішніх кордонах України. На кордонах з Туреччиною, РФ, РБ. Ми готові йти на чіткіші зобов’язання, які теж мають бути реалістичними. Знайти збалансований підхід, як Україна може рухатись разом з ЄС. Не створювати екологічного бар'єра на кордоні, гармонійно розвивати та захищати економіку одне одного», – пропонує Тарас Качка.

Ірина Ставчук, т.в.о Міністра захисту довкілля та природних ресурсів, відзначила причини того, чому в ЄС так активно планують активні заходи зі скорочення викидів парникових газів.

В.о. Міністра зазначає, що заходи зі збереження клімату та кліматоохоронна політика впливають на різні сектори, і таким чином підвищують якість життя.

«Запровадження енергоефективності у будівлях впливає на розвиток галузі, зменшення платіжок, посилення конкурентоспроможності. Поступовий перехід на ВДЕ — це чистіше повітря, краща якість життя. Реформування в транспортній сфері, перехід на низьковуглецеві джерела покращує якість залізничного сполучення та громадського транспорту. І так по всіх сферах».

Ірина Ставчук наголошує, що для реалізації цих заходів потрібні кошти й тут важливо визначити цілі, позиції та плани. Знайти баланс, щоб досягти певного потенціалу, але ці плани мають бути можливими для реалізації. В цьому плані співпраця з ЄС та участь України дозволить об’єднати зусилля, дозволить користуватись підходами та фінансуванням.

«Є аспекти Зеленого курсу, про які зараз говорить бізнес. Це механізм вуглецевого регулювання на кордоні та посилення фіскальних методів й інструментів, які підняли вартість викидів парникових газів, та сприяли скороченню», але Ірина Ставчук додає, що за це потрібно буде заплатити.

Еколог говорить, що розуміє дії Євросоюзу, який розробляє інструменти для захисту свого виробника. Вона зазначає, що наш підхід — реалізувати співставні заходи всередині країни й визначити такий потенціал скорочення викидів парникових газів, що відповідає нашим фінансовим, технологічним та адміністративним можливостям.

«Про рівень оподаткування точиться багато дискусій. Уряд минулого року вийшов з пропозицією переведення з податку на викиди парникових газів для промислових підприємств на загальноукраїнський податок на викопне паливо. Пропонують визначити його на рівні 30 гривень та розподілити податок на всіх споживачів. Таким чином згенерувати кошти, за розрахунками це буде 3 – 5 млрд гривень щороку. Направляти їх варто не в загальний бюджет, а цілеспрямовано на розвиток низьковуглецевих технологій, на заходи з енергоефективності та підтримку модернізації підприємств. Такий цільовий підхід розподілення коштів створить позитивний ефект всередині країни для реалізації цілей і політик», — резюмувала Ірина Ставчук.

Отже, організатори відмітили, що існує кілька сценаріїв реагування України на Європейський зелений курс (ЄЗК) – «від збереження статус-кво до активізації української сторони у розробленні спільної дорожньої карти включення України до цього процесу». При цьому експерти були одностайні в тому, що основна задача Європейського зеленого курсу — протидія змінам клімату.

Експерти впевнені, що питання клімату мають інтегруватись в українську економіку, тільки спільними зусиллями можна покращити якість життя. При цьому експерти відмітили, що механізм карбонового коригування імпорту, який планує ввести ЄС, може негативно вплинути на економічні відносини України та ЄС. Тому вже варто продумати інструменти та запобіжники такого розвитку подій.

Учасники погодились, що діяти треба невідкладно, щоб не залишитись сам на сам з новими умовами та викликами. Необхідно включити Україну в загальноєвропейський процес, що стосується ЄЗК.

Варто визначити загальний підхід та інструменти, інтегрувати їх та розвивати в рамках Угоди про асоціацію, Договору про Енергетичне співтовариство та Східного партнерства, підсумували експерти.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.