Експерти говорять, що в Україні безпека жінок під загрозою через війну, і радять, як знизити ризик насильства
Стрес від відсутності безпеки та переміщення, тиск війни, економічні труднощі, перебої з електроенергією, безробіття.

В Україні жінки стикаються із сплеском гендерного насильства на додаток до прямих загроз після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, заявила Euronews представниця Фонду ООН у галузі народонаселення (UNFPA) в Україні.
Улла Мюллер, яка очолює групу UNFPA в Україні, попередила про небезпеки, що зростають, з якими стикаються жінки, які живуть в Україні, і заявила, що гендерне насильство в країні посилюється.
Насильство щодо жінок, як правило, посилюється у конфліктних ситуаціях, оскільки нестабільність посилює наявні фактори вразливості, нагадала Мюллер.
«Гендерне насильство — це тінь кризи, про яку ніхто не говорить. Цьому потрібно покласти край», — сказала вона, додавши, що люди ігнорують цю тему, бо вона потворна, і ніхто не хоче її визнавати.
За даними UNFPA, рівень безпеки для жінок в Україні погіршується разом із зростанням напруженості, спричиненої війною.
«Війна не дозволяє жінкам безпечно пересуватися громадами та багатьма районами їхніх міст через відключення електрики та бомбардувань», — сказала Улла Мюллер, поставивши питання, куди можуть звернутися вразливі жінки, якщо вони почуваються небезпечно і вдома.
За оцінками, 2,4 млн людей в Україні — переважно жінки та дівчатка — зазнають або ризикують зазнати гендерного насильства і потребують підтримки, згідно з Планом гуманітарних потреб і реагування ООН в Україні до 2025 року.
У доповіді UNFPA зібрано свідчення жінок, які постраждали від гендерного насильства, та надано рекомендації щодо посилення захисту та підтримки.
«Якщо ми не розповімо світові про те, як це жахливо і як це важко для жінок, ситуація не зміниться», — наголосила Мюллер.
Стрес, викликаний відсутністю безпеки та переміщенням, тиск війни, економічні труднощі, перебої у подачі електроенергії та безробіття — ось ті фактори ризику, які, на думку агентства, сприяють насильству щодо жінок.
«Річ у тім, що коли чоловіки повертаються з війни, їм теж боляче, вони змінилися, але змінилися і сім'ї. Вони більше не знають одне одного, і це у поєднанні з психічною травмою, яка також є колективною, призводить до зростання гендерного насильства», — розповідає Мюллер про труднощі, з якими стикаються сім'ї після повернення солдатів з фронту.
Механізми подолання, такі як вживання алкоголю та наркотиків, аби впоратися з болем і травмою, ще більше сприяють зростанню насильства, попереджає агентство.
Переважаючий наратив, який прославляє солдатів, що повернулися, як героїв, також не дозволяє жінкам висловлювати свою думку, наголошується в доповіді.
«У нас склалася ситуація, коли жінкам соромно говорити про це, тому що це герой, який повертається, і ви не хочете змінювати цей образ», — стверджує Мюллер.
Це, а також страх перед ізоляцією, відсутність безпеки, спричинена війною, та труднощі з отриманням житла часто заважають жінкам залишити ситуації, пов'язані з насильством.
За словами Мюллер, така ситуація вимагає системного підходу, який Україна важко визначає як пріоритет в умовах війни, що триває.
«Ресурсів не вистачає, і важливо розуміти, що уряд зі зрозумілих причин зосереджено на війні, захисті та збереженні самого існування України», — наголосила вона, додавши, що країні також потрібна підтримка для відновлення суспільства.
На думку Мюллер, у той час як Україна працює над відновленням зруйнованої інфраструктури та відновленням районів, зруйнованих внаслідок російських атак, це дає можливість перебудувати суспільство з урахуванням безпеки та потреб жінок. Вона наголосила на важливості практичних заходів, таких як забезпечення вуличного освітлення поблизу автобусних зупинок, супермаркетів і шкіл, для підтримки мобільності жінок.
З початку війни в Україні регулярно відбуваються відключення електроенергії, що змушує громадян розбудовувати свою роботу, розпорядок дня та соціальне життя. Згідно з даними, опублікованими на порталі Energy Map, у 2024 році перебої з електрикою тривали майже 2 000 годин.
UNFPA закликає український уряд та місцеву владу вжити заходів щодо забезпечення громадської безпеки, щоби знизити ризик насильства та підвищити почуття захищеності.
Інвестиції у вуличне освітлення, доступну інфраструктуру та транспорт, а також активнішу присутність поліції та камер спостереження у громадських місцях, на їхню думку, могли б покращити ситуацію для жінок по всій країні.
Більше новин читайте на GreenPost.







