Ісландія вдруге поспіль відмовилася від китобійного промислу цього сезону, що стало ще одним кроком у поступовому занепаді цієї суперечливої галузі. Про це повідомили представники компанії Hvalur hf., найбільшої китобійної компанії країни, яка цього року мала дозвіл на вилов 200 фінвалів — других за розміром китів після синього. Проте економічна ситуація та спад попиту на китове м’ясо змусили компанію залишити свої судна в порту.
Генеральний директор Hvalur hf. Крістьян Лофтссон пояснив, що рішення пов’язане з несприятливою економічною ситуацією, зокрема в Японії, яка є основним ринком збуту для ісландської китобійної продукції. За його словами, ціни на китове м’ясо впали до такого рівня, що полювання стало економічно невигідним. Лофтссон зазначив, що через інфляцію та несприятливу динаміку цін на японському ринку компанія не бачить іншого виходу, окрім як чекати кращих часів. Ситуацію планують переглянути наступного року, але наразі сезон, який зазвичай триває з середини червня до вересня, знову пройде без полювання.
Цьогорічне скасування стало вже другим поспіль. Торік, у 2024 році, китобійний промисел також не відбувся через затримку з видачею дозволу. Тодішня міністерка сільського господарства та рибальства Свандис Сваварсдоттір, яка представляла партію зелених, видала ліцензію лише за день до початку сезону, що унеможливило належну підготовку. Лофтссон підкреслив, що несвоєчасне рішення влади серйозно вплинуло на плани компанії, адже китобійний промисел вимагає ретельного планування, зокрема підготовки суден і команди.
Ісландія, поряд із Норвегією та Японією, залишається однією з небагатьох країн, де досі дозволений комерційний китобійний промисел, хоча ця практика викликає гострі дискусії як усередині країни, так і на міжнародній арені. За даними опитування, проведеного Інститутом Маскіна в червні 2023 року, 51 % ісландців виступають проти китобійного промислу, тоді як підтримують його лише 29 %, переважно люди старше 60 років. Суспільна думка розділена: одні вважають полювання частиною національної традиції, інші бачать у ньому шкоду для іміджу Ісландії й екології.
Економічні фактори також відіграють ключову роль у занепаді галузі. Японія, яка довгий час була основним покупцем ісландського китового м’яса, у 2019 році відновила власний комерційний китобійний промисел, що різко знизило попит на імпорт. До того ж пандемія COVID-19 посилила кризу: друга за величиною китобійна компанія Ісландії, IP-Utgerd, припинила діяльність у 2020 році, пояснивши це падінням прибутковості та попиту на китове м’ясо. Hvalur hf., попри наявність квот, за останні роки також не використовувала їх повною мірою, адже промисел перестав бути вигідним.
Китобійний промисел в Ісландії має глибокі історичні корені, сягаючи XVII століття, коли китів добували заради жиру, м’яса та китового вуса. Проте з ХХ століття чисельність китів, зокрема фінвалів, різко скоротилася. За даними Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), фінвали вважаються вразливим видом, і їхня популяція потребує захисту. У 1986 році Міжнародна китобійна комісія запровадила глобальний мораторій на комерційний китобійний промисел, але Ісландія, Норвегія та Японія продовжили полювання, викликаючи критику з боку екологічних організацій.
Скасування сезону 2025 року дає надію захисникам природи, які сподіваються, що Ісландія остаточно відмовиться від китобійного промислу. Раніше, у 2022 році, Свандис Сваварсдоттір заявляла про плани припинити промисел із 2024 року через його економічну невигідність, але у 2024 році уряд видав Hvalur ліцензію на вилов 128 китів, що викликало обурення екологів. Нинішнє рішення компанії залишитися в порту може стати переломним моментом — адже, за словами експертів, туризм, зокрема спостереження за китами, приносить Ісландії значно більше користі, ніж китобійна галузь.
Більше новин читайте на GreenPost.