Екологічні наслідки війни навіть без ядерного удару страшні: що говорять зарубіжні науковці
Екологічний вимір війни не менш важливий за інші.
Війна — це не лише людські втрати та руйнування економіки. Екологічні наслідки війни можуть виявитися не менш жахливими. Про те, як уже вплинула війна на екологію України і як ще може вплинути, розповідає «База».
Звісно, доки бойові дії тривають, складно оцінити наслідки для екології. Відомо, що в Україні є безліч шахт, нафтобаз, газопроводів та інших промислових об'єктів, пошкодження яких може стати причиною масштабних забруднень довкілля.
У лютому та березні 2022-го бойові дії проходили на території Чорнобильської зони відчуження та самої ЧАЕС. Катастрофа на станції 1986-го вже позначилася на флорі та фауні у цьому районі. За словами біолога з Університету Південної Кароліни Тімоті Муссо, науковці відзначили різке зниження чисельності та різноманітності популяцій різних видів у забруднених зонах. Бойові дії, своєю чергою, могли ще більше погіршити ситуацію. Пересування військ найбільш радіоактивними зонами могло підняти хмари забрудненого пилу, а пожежі в результаті бойових дій — призвести до масштабних викидів радіоактивних частинок.
Відновлення дикої природи у зоні відчуження також під загрозою. В останні роки великі види, які не змогли міцно закріпитись у сусідніх регіонах, почали повертатися до Чорнобиля. Зокрема йдеться про сірих вовків, рудих лисиць та представників інших видів, серед яких кінь Пржевальського, що перебуває під загрозою зникнення. Шум та активність внаслідок бойових дій могли відлякати тварин та уповільнити відновлення екології регіону.
Війна вплинула також на екологію інших областей України, «ДНР» та «ЛНР». За словами біолога Тора Хенсона, бойові дії вже торкнулися більше однієї третини територій України, що охороняються. Україна розташована в перехідній екологічній зоні, насичена водно-болотними угіддями та лісами, включає великі зони незайманого степу.
Зіткнення вже торкнулися Чорноморського біосферного заповідника на півдні країни — притулку таких перелітних птахів, як орлан-білохвіст, чорнокрилий щудлак та безлічі інших. За даними із супутників, у цьому районі було зафіксовано пожежі. Заповідник міг зазнати серйозних збитків, зокрема на територіях, критично важливих для проживання птахів.
Окрім того, з перших днів під контролем російських військ опинився один із найбільших заповідників України, розташований у Херсонській області — «Асканія-Нова». Запасів палива та їжі у заповіднику залишалося лише до кінця зими, тому співробітники запустили у Facebook кампанію зі збору коштів на закупівлю необхідних ресурсів. За заявою працівників, їм необхідно було протриматися як мінімум до літа, щоби почати самостійно вирощувати потрібні для тварин корми. При цьому бойові дії оминули більшу частину Херсонської області, зокрема й «Асканію-Нова». Однак у разі їх початку про евакуацію тварин не може бути й мови через надто велику населеність заповідника.
Ще один характерний приклад небезпечної для екології ситуації — вибух цистерн, імовірно, із соляною чи азотною кислотою у місті Рубіжне. Повідомлення про інцидент з'явилося на початку квітня: за інформацією ЗМІ та влади, жертв серед населення вдалось уникнути. Проте в цьому регіоні розташовані десятки великих технологічних об'єктів: завод хімічних виробів у Донецьку, сумнозвісний металургійний комбінат «Азовсталь» у Маріуполі, один із найбільших у країні.
Нарешті, після початку «спецоперації» під загрозою виявилася співпраця між науковцями Росії та Заходу. За словами виконавчого директора Північноамериканського Арктичного інституту Університету Калгарі Марібет Мюррей, РФ є ключовим учасником арктичної науки, займаючи до 50 % території всього арктичного узбережжя.
До 2022-го науковці з різних країн регулярно брали участь у саміті зі спостереження за Арктикою, що проходить раз на два роки у норвезькому Тромсе. На цій зустрічі науковці діляться розумінням системних змін клімату в Арктиці, погоджують заходи щодо адаптації та пом'якшення наслідків, необхідних для вирішення цієї проблеми. Але цього року саміт відмовився приймати російських учених, оскільки організатори, Міжнародний арктичний комітет, зайняли строго антивоєнну позицію.
Постраждала й співпраця серед команд або окремих науковців — наприклад, було зірвано міжнародні дослідження за участю російських, канадських та американських груп з вивчення важливих місць існування лосося в рамках Міжнародного року лосося. А уряд США заборонив науковцям приєднуватись до російських команд, зайнятих у цьому проекті.
Як і будь-яка війна, конфлікт в Україні рано чи пізно завершиться, однак для природи це не буде однозначно гарною подією. Залежно від масштабів руйнувань, для відновлення житлового фонду та підприємств будуть потрібні деревина, пісок та інші ресурси, що також ускладнює оцінку відновлення екології до довоєнних значень.
Також ми розповідали, що майже тисяча заповідних територій України – в небезпеці через військові дії.
Окрім того, ми писали, як війна Росії проти України може вплинути на птахів.
