Двічі за Полярним колом: результати п’ятого антарктичного сезону флагмана «Ноосфера»
Український криголам пройшов понад тридцять тисяч миль.
Фото: НАНЦ / FacebookУкраїнський науково-дослідницький криголам «Ноосфера» успішно завершив свій п’ятий антарктичний сезон, який за багатьма ключовими показниками став абсолютно рекордним для вітчизняного полярного флоту. Судно офіційно повернулося до порту Кейптауна (Південно-Африканська Республіка), який є головною базою його дислокації між полярними місіями. Цей сезон відзначився безпрецедентною тривалістю, оскільки тривав понад сім місяців — із середини жовтня до кінця травня, що суттєво перевищує хронологічні межі попереднього п'ятимісячного виходу в океан. За цей час екіпаж судна здійснив дев'ять складних рейсів в Антарктику та вісімнадцять разів успішно подолав протоку Дрейка, яка офіційно визнана найзавпливовішим та найштормовішим місцем на планеті. Загальна дистанція, яку пройшов флагман під українським прапором, перевищила 30 тисяч миль (більше ніж 56 тисяч кілометрів), що сумарно є більшим за довжину екватора Землі.
Головною географічною та навігаційною особливістю цьогорічної експедиції став перший практичний досвід роботи судна безпосередньо за Полярним колом. Оскільки українська антарктична станція «Академік Вернадський» географічно розташована перед Південним полярним колом, «Ноосфера» вперше двічі перетнула цю умовну лінію для проведення глибоководних досліджень у затоці Маргарет-Бей, що дозволило державі суттєво розширити зону своїх геополітичних та наукових інтересів. Вчені отримали унікальну можливість реалізувати розширену програму досліджень, сфокусовану на вивченні глобального впливу кліматичних змін на гідрологічні характеристики вод Південного океану. Зокрема, фахівці детально вивчали феномен морських теплових хвиль, відбирали унікальні зразки донних відкладів для подальшої реконструкції геологічної історії планети, а також аналізували складні біологічні ланцюги та особливості взаємодії між мікроорганізмами, фітопланктоном і зоопланктоном.
Цей сезон зафіксував найвищий рівень інтеграції України в міжнародні полярні структури завдяки залученню рекордної кількості закордонних партнерів, серед яких наукові інституції Польщі, Чехії, Великої Британії, США, Канади, Колумбії та Мексики. Криголам та станція «Академік Вернадський» послужили надійними платформами для реалізації Першої мексиканської антарктичної експедиції, що суттєво зміцнило дипломатичні та наукові зв’язки між країнами, а стратегічні логістичні колаборації з іншими державами дали змогу масштабувати обсяги наукових робіт без залучення додаткових видатків із державного бюджету України. Окрім виконання суто наукових завдань, криголам традиційно забезпечив проведення ротації на станції, доставивши учасників 31-ї та повернувши додому полярників 30-ї Української антарктичної експедиції, разом із сезонним загоном дослідників.
Усю цю надскладну, насичену та небезпечну програму у полярних широтах успішно виконала професійна команда українських моряків під безпосереднім керівництвом досвідчених капітанів з Одещини — Павла Панасюка та Андрія Старіша. Судноводії продемонстрували високий рівень навігаційної майстерності, впевнено обходячи зони критичних штормів та прокладаючи безпечні нові маршрути серед полів дрейфуючого льоду та гігантських айсбергів. Коментуючи успішне завершення місії, очільник Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) Євген Дикий наголосив, що «Ноосфера» стала справжнім символом відкритості нашої держави до нових форматів міжнародної співпраці та унікальним простором, де спільними зусиллями світових вчених твориться глобальна фундаментальна наука, спрямована на захист та збереження вразливих екосистем планети.
Більше новин читайте на GreenPost.

