Україна домоглася створення нового спеціально охоронюваного району в Антарктиці

Україна здобула вагому дипломатичну та екологічну перемогу на міжнародній арені під час 48-ї Консультативної наради Сторін Договору про Антарктику, яка проходила з 11 до 21 травня у японському місті Хіросіма. Після трьох років інтенсивних та складних переговорів, де інтереси нашої держави традиційно представляв Національний антарктичний науковий центр, учасники саміту консенсусом підтримали українську ініціативу щодо створення нового спеціально охоронюваного району в затоці Колінз, розташованій неподалік української полярної станції Академік Вернадський. Нова природоохоронна зона охоплює п’ять окремих унікальних ділянок, які славляться своїми реліктовими моховими екосистемами, масштабними колоніями антарктичних птахів, первозданними льодовиковими ландшафтами та надзвичайно багатим локальним біорізноманіттям. Затвердження цього статусу дозволить забезпечити надійний довгостроковий захист вразливих південних екосистем від стрімкого зростання антропогенного навантаження через активізацію комерційного туризму, а також мінімізувати негативні наслідки глобальних кліматичних змін у цьому чутливому регіоні планети.

Водночас екологічні здобутки розгорталися на тлі безпрецедентно жорсткого геополітичного протистояння та глибокої кризи у міжнародно-правових системах, що базуються на принципі обов'язкового консенсусу. Українська делегація офіційно звернулася до присутніх із закликом рішуче засудити незаконне ув’язнення українського морського біолога Леоніда Пшеничнова російською окупаційною владою в Криму, вимагаючи його негайного звільнення, що знайшло одностайну підтримку серед усіх європейських держав та провідних країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, включаючи Японію, Південну Корею, Австралію та Нову Зеландію. Російська сторона відповіла на це прогнозованим цинічним запереченням, назвавши судове свавілля виключно внутрішньою справою своєї держави і закликавши полярну спільноту зосередитися на питаннях, які об'єднують, а не роз'єднують учасників договору, що зайвий раз підкреслило деструктивний характер присутності країни-агресора в Антарктиці.

Не менш драматичний характер мали політичні дискусії довкола розширення складу Консультативних сторін Договору, який наразі налічує 58 країн-учасниць, але право вирішального голосу та вето мають лише 29 держав, серед яких є й Україна. Під час розгляду нових заявок від Канади, Туреччини та Республіки Білорусь українські дипломати підтримали перші дві демократичні країни, наполягаючи на відтермінуванні розгляду білоруського запиту через її співучасть у війні. У відповідь на це Індія застосувала тактику дипломатичного шантажу, заблокувавши просування Канади та Туреччини під приводом того, що статус потрібно надавати або всім кандидатам одночасно, або нікому. Очільник НАНЦ Євген Дикий порівняв такі маніпуляції із практикою захоплення заручників, яку використовують терористичні режими для тиску на міжнародну спільноту. Фінальним аккордом наради стало чергове блокування Росією та Китаєм ініціативи щодо надання імператорському пінгвіну статусу особливо охоронюваного виду, попри офіційні попередження Міжнародного союзу охорони природи про загрозу їх повного зникнення через танення морського льоду, що доводить перетворення антарктичної екологічної платформи на арену безкомпромісної геополітичної боротьби.

Більше новин читайте на GreenPost.