Станція «Вернадський» та криголам «Ноосфера» задіють у двох нових міжнародних проєктах
Україна нарощує присутність у світовій полярній науці.
Ноосфера" в Антарктиці. Фото: Павло Панасюк, Юрій Шепета та з камери "Палмера"
Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) оголосив про початок підготовки до двох нових міжнародних наукових досліджень, які реалізовуватимуться на українській антарктичній станції «Академік Вернадський» та флагманському дослідницькому криголамі «Ноосфера».
Обидва проєкти стали переможцями конкурсного відбору в межах масштабного грантового проєкту POLARIN програми ЄС «Горизонт Європа» (Horizon Europe). Ця ініціатива спрямована на забезпечення вільного доступу науковців з усього світу до ключової полярної інфраструктури. Дослідницькі роботи стартують під час наступного антарктичного сезону наприкінці 2026 року.
Напрями нових наукових досліджень
Проєкти охоплюють два глобальні екологічні та кліматичні напрями:
- MICROAIRPOLAR (вивчення аеропланктону): Науковці аналізуватимуть розповсюдження мікробних спільнот, вірусів та бактерій у повітряних потоках полярних регіонів. Це допоможе зрозуміти, як мікроорганізми переносяться повітрям на великі відстані та як глобальні зміни клімату впливають на аеробіологічний склад Антарктики.
- TRICUSO-FLOATS (моніторинг Південного океану): Проєкт присвячений вивченню циркуляції та поглинання вуглецю в Південному океані за допомогою спеціальних океанографічних буїв-плотів. Результати мають критичне значення для оцінки здатності океану стримувати глобальне потепління.
Міжнародне визнання української полярної інфраструктури
Проєкт POLARIN об'єднує 64 полярні дослідницькі інфраструктури, що належать провідним науковим організаціям з усього світу. Надання доступу до українських об'єктів за результатами суворого міжнародного конкурсу підтверджує високий статус станції «Академік Вернадський» та науково-дослідного судна «Ноосфера».
MICROAIRPOLAR та TRICUSO-FLOATS стали першими переможними проєктами міжнародних консорціумів, які проводитимуть свої польові роботи безпосередньо на базі українських полярних потужностей у межах цієї програми.
Використання криголама «Ноосфера» та станції «Академік Вернадський» у міжнародних грантових проєктах дозволяє Україні не лише інтегруватися у світовий науковий простір, а й залучати європейське фінансування для проведення фундаментальних досліджень Південного полюса.
Більше новин читайте на GreenPost.
