До 2050 року кількість випадків захворювання на рак пеніса може зрости на 77 % — експерти б’ють на сполох

Рак пеніса не належить до поширених захворювань, але кількість випадків захворювання зростає. Деякі експерти прогнозують, що до 2050 року захворюваність на рак статевого члена зросте на 77 %, розповідає The Conversation.

Хоча країни, що розвиваються, як правило, мають найвищі показники захворюваності на рак статевого члена, кількість випадків зростає й у більшості європейських країн. Із віком населення випадки захворювання мають тенденцію до зростання. Вік понад 50 років є одним з основних факторів ризику раку пеніса, а в Європі населення старіє.

Інші фактори ризику включають звужену крайню плоть, погану гігієну статевих органів і куріння тютюну. Рак пеніса рідко зустрічається у тих, хто був обрізаний при народженні.

Плоскоклітинні клітини в шкірі статевого члена відповідальні за понад 90 % випадків раку статевого члена. Інші злоякісні пухлини, такі як меланома, базальноклітинна карцинома чи саркома, зустрічаються рідше. Приблизно у половині випадків плоскоклітинного раку виявлено інфікування вірусом папіломи людини (ВПЛ).

Папіломавіруси поширюються через контакт зі шкірою і, ймовірно, є найбільш поширеною статевою інфекцією в людстві. Понад 70 % сексуально активних дорослих людей заражаються папіломавірусною інфекцією, як правило, у підлітковому віці.

Інфекції зазвичай не викликають симптомів і можуть зникнути через кілька місяців або років без довготривалих ускладнень. Попереднє інфікування ВПЛ не захищає від подальшого зараження.

Ці інфекції можуть зберігатися під поверхнею шкіри. У пенісі це може призвести до зміни текстури та кольору шкіри — так званих «передзлоякісних змін». Може розвинутися безболісна, безсимптомна виразка або бородавка, зазвичай на голівці та під крайньою плоттю.

ВПЛ 16, найпоширеніший тип ВПЛ високого ризику, може викликати злоякісні зміни в тканинах статевого члена або шийки матки, рота, горла, вульви, піхви й ануса. Це, ймовірно, найбільш канцерогенний тип ВПЛ. Вплив цих щеплень проти ВПЛ на рак статевого члена, ймовірно, проявиться пізніше, оскільки між інфікуванням ВПЛ і виникненням раку зазвичай проходить тривалий період часу.

Діагностика раку пеніса часто затримується, оскільки пацієнти відчувають провину чи сором. Багато чоловіків повідомляють, що займаються самолікуванням антимікробними чи стероїдними кремами, відкладаючи візит до лікаря.

Лікарі також часто сприяють затримці, оскільки ураження іноді помилково класифікують як доброякісні. Якщо злоякісні клітини поширилися на пахові лімфатичні залози, шанси на одужання значно нижчі, тому важлива швидка діагностика та лікування.

Ракову тканину можна успішно видалити за допомогою лазера чи мікрохірургії. Це може поєднуватися з хіміотерапією чи променевою терапією. Однак деякі пухлини погано піддаються лікуванню, і може знадобитись ампутація статевого члена. Але це завжди крайній захід.

Бразилія має один із найвищих показників ампутації пенісів — майже дві операції щодня.

Але на обрії з'явилася надія. Нові підходи, такі як використання інженерних Т-клітин (тип імунних клітин), які атакують клітини, інфіковані ВПЛ, або імунотерапія, така як тислелізумаб, що покращує імунну відповідь на плоскоклітинні пухлини, довели свою ефективність у кількох випадках.

Більше новин читайте на GreenPost.