Догори
Дати відгук

Дніпро як транспортну артерію втрачено назавжди

Днопоглиблення тільки робить гірше — впевнені вчені

2 хв на прочитання23 Липня 2020, 20:45
Дніпро вище Гомеля мілкий і вузький. Фото Олега Листопада, 2016 рік Дніпро вище Гомеля мілкий і вузький. Фото Олега Листопада, 2016 рік
Поділитись:

Поглиблення русла річок не робить їх більш водними. А також вимагає величезних коштів. Про це під час пресконференції “Які будуть наслідки поглиблення Прип’яті у Чорнобильській зоні без оцінки впливу на довкілля?” сказав доктор біологічних наук Сергій Межжерін.

«Щоб підтримувати Дніпро як транспортну артерію в робочому стані, треба такі кошти, що… Води усе менше і менше. Багато років ходила «Ракета» Київ-Гомель. Зараз там у серпні по фарватеру глибина – один метр. Тобто, навіть якщо іде моторний човен з хорошим двигуном, він підіймає усе що можна з дна. Яка вже тут «Ракета». Якщо провести днопоглиблення, то широку річку просто перетворять на вузеньку канаву. Причому на підтримання робочого стану цієї канави знову і знову треба буде витрачати кошти», - зазначає вчений.

Такі ж проблеми очікують на канал Балтика-Чорне море (Е40), якщо його таки почнуть будувати.

«Життя нічому не вчить. Кажуть, що у 1960-ті роки частина цього каналу працювала. Можна було з Херсона доправитися до Гданська. Але ж останні 30 років ніхто не плаває. Не тому що Чорнобиль і радіація. А тому що банально немає води. І від того, що десь поставлять дамби, води не прибуде. Вода зникає. Меншає опадів, міняється рівень ґрунтових вод, підземний сток тощо. Простий приклад. У маленькій річечці вирили посередині канал. «Розчистили», зробили рівну канаву. Але це не додало води, ні. Скільки було, стільки й залишилося. Але річку – загубили, вона вже не буде функціонувати як раніше. Особливо дивує, що такі роботи називають «екологічними», «реконструкцією», «відновленням», - зазначає професор.

Як ми вже писали, в Україні ось-ось почнеться реалізація першого етапу будівництва гігантоманського проєкту – каналу Балтика-Чорне море, який у певних колах також відомий як проєкт Е40. Цим етапом має стати днопоглиблення річки Прип’ять. При цьому ні весь проєкт Е40, ні його перший етап не проходили ні оцінки впливу на довкілля, ні якихось серйозних екологічних, економічних, соціальних експертиз.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Фото ілюстративне
На Чернігівщині посилили контроль за об’єктами нецентралізованого водопостачання
2 хв на прочитання3 години тому
Фото з відкритих джерел
Держпродспоживслужба впроваджує обов’язкове ліцензування фахівців на фермах
2 хв на прочитання4 години тому
о.Катлабух
Цифровізація та «сонце» для води: як планують рятувати озера Катлабух, Китай та Саф’яни
2 хв на прочитанняВчора
Фото: ЦТС
Рекорд під Янцзи: Китай завершив прокладання найдовшого підводного тунелю для поїздів на швидкості 350 км/год
2 хв на прочитанняВчора
Від Екологічного кодексу до партнерства з Україною: Пекін окреслив нові вектори екологічної політики
2 хв на прочитанняВчора
Куди відлітають місцеві птахи та чому їх не варто годувати зараз
1 хв на прочитання07 Квітня 2026
В Україні запрацювали шість нових станцій екологічного моніторингу
1 хв на прочитання07 Квітня 2026
Увага: штормовий вітер та «помаранчевий» рівень небезпеки через заморозки в Україні
1 хв на прочитання07 Квітня 2026
Більше з GreenPost