Догори
Дати відгук

Дніпро як транспортну артерію втрачено назавжди

Днопоглиблення тільки робить гірше — впевнені вчені

2 хв на прочитання23 Липня 2020, 20:45
Дніпро вище Гомеля мілкий і вузький. Фото Олега Листопада, 2016 рік Дніпро вище Гомеля мілкий і вузький. Фото Олега Листопада, 2016 рік
Поділитись:

Поглиблення русла річок не робить їх більш водними. А також вимагає величезних коштів. Про це під час пресконференції “Які будуть наслідки поглиблення Прип’яті у Чорнобильській зоні без оцінки впливу на довкілля?” сказав доктор біологічних наук Сергій Межжерін.

«Щоб підтримувати Дніпро як транспортну артерію в робочому стані, треба такі кошти, що… Води усе менше і менше. Багато років ходила «Ракета» Київ-Гомель. Зараз там у серпні по фарватеру глибина – один метр. Тобто, навіть якщо іде моторний човен з хорошим двигуном, він підіймає усе що можна з дна. Яка вже тут «Ракета». Якщо провести днопоглиблення, то широку річку просто перетворять на вузеньку канаву. Причому на підтримання робочого стану цієї канави знову і знову треба буде витрачати кошти», - зазначає вчений.

Такі ж проблеми очікують на канал Балтика-Чорне море (Е40), якщо його таки почнуть будувати.

«Життя нічому не вчить. Кажуть, що у 1960-ті роки частина цього каналу працювала. Можна було з Херсона доправитися до Гданська. Але ж останні 30 років ніхто не плаває. Не тому що Чорнобиль і радіація. А тому що банально немає води. І від того, що десь поставлять дамби, води не прибуде. Вода зникає. Меншає опадів, міняється рівень ґрунтових вод, підземний сток тощо. Простий приклад. У маленькій річечці вирили посередині канал. «Розчистили», зробили рівну канаву. Але це не додало води, ні. Скільки було, стільки й залишилося. Але річку – загубили, вона вже не буде функціонувати як раніше. Особливо дивує, що такі роботи називають «екологічними», «реконструкцією», «відновленням», - зазначає професор.

Як ми вже писали, в Україні ось-ось почнеться реалізація першого етапу будівництва гігантоманського проєкту – каналу Балтика-Чорне море, який у певних колах також відомий як проєкт Е40. Цим етапом має стати днопоглиблення річки Прип’ять. При цьому ні весь проєкт Е40, ні його перший етап не проходили ні оцінки впливу на довкілля, ні якихось серйозних екологічних, економічних, соціальних експертиз.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Фото ілюстративне
Акули як метеорологи: дані з супутникових міток допомагають уточнити прогнози стану океану
2 хв на прочитанняВчора
Фото: Чорнобильський Радіаційно-екологічний Біосферний Заповідник / Facebook
Вогонь охопив понад 1200 гектарів у чотирьох лісництвах в зоні відчуження
2 хв на прочитанняВчора
Глибока обрізка лісосмуги поблизу Білогірська, квітень 2026 року. Фото: Павел Кривошеев / RVE/RL
Екологічні загрози в Криму: практика масової обрізки ставить під загрозу виживання лісосмуг
2 хв на прочитанняВчора
Фото: Український науково-дослідницький криголам Ноосфера / МОН України
Інтеграція морських досліджень: Український науковий центр екології моря увійшов до складу НАНЦ
2 хв на прочитанняВчора
Аномальне мілководдя на Дунаї: зафіксовано суттєве падіння рівнів води
2 хв на прочитання08 Травня 2026
Локальні екосистеми під тиском: вплив воєнних дій та антропогенного фактора на мікроклімат України
2 хв на прочитання08 Травня 2026
Двоє жінок похвалились на весь інтернет вбивством червонокнижних тварин
3 хв на прочитання08 Травня 2026
Уряд запроваджує особливий правовий режим для територій із торфовищами
2 хв на прочитання08 Травня 2026
Більше з GreenPost