Догори
Дати відгук

Дніпро як транспортну артерію втрачено назавжди

Днопоглиблення тільки робить гірше — впевнені вчені

2 хв на прочитання23 Липня 2020, 20:45
Дніпро вище Гомеля мілкий і вузький. Фото Олега Листопада, 2016 рік Дніпро вище Гомеля мілкий і вузький. Фото Олега Листопада, 2016 рік
Поділитись:

Поглиблення русла річок не робить їх більш водними. А також вимагає величезних коштів. Про це під час пресконференції “Які будуть наслідки поглиблення Прип’яті у Чорнобильській зоні без оцінки впливу на довкілля?” сказав доктор біологічних наук Сергій Межжерін.

«Щоб підтримувати Дніпро як транспортну артерію в робочому стані, треба такі кошти, що… Води усе менше і менше. Багато років ходила «Ракета» Київ-Гомель. Зараз там у серпні по фарватеру глибина – один метр. Тобто, навіть якщо іде моторний човен з хорошим двигуном, він підіймає усе що можна з дна. Яка вже тут «Ракета». Якщо провести днопоглиблення, то широку річку просто перетворять на вузеньку канаву. Причому на підтримання робочого стану цієї канави знову і знову треба буде витрачати кошти», - зазначає вчений.

Такі ж проблеми очікують на канал Балтика-Чорне море (Е40), якщо його таки почнуть будувати.

«Життя нічому не вчить. Кажуть, що у 1960-ті роки частина цього каналу працювала. Можна було з Херсона доправитися до Гданська. Але ж останні 30 років ніхто не плаває. Не тому що Чорнобиль і радіація. А тому що банально немає води. І від того, що десь поставлять дамби, води не прибуде. Вода зникає. Меншає опадів, міняється рівень ґрунтових вод, підземний сток тощо. Простий приклад. У маленькій річечці вирили посередині канал. «Розчистили», зробили рівну канаву. Але це не додало води, ні. Скільки було, стільки й залишилося. Але річку – загубили, вона вже не буде функціонувати як раніше. Особливо дивує, що такі роботи називають «екологічними», «реконструкцією», «відновленням», - зазначає професор.

Як ми вже писали, в Україні ось-ось почнеться реалізація першого етапу будівництва гігантоманського проєкту – каналу Балтика-Чорне море, який у певних колах також відомий як проєкт Е40. Цим етапом має стати днопоглиблення річки Прип’ять. При цьому ні весь проєкт Е40, ні його перший етап не проходили ні оцінки впливу на довкілля, ні якихось серйозних екологічних, економічних, соціальних експертиз.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Українські науковці опановують чеський досвід дослідження рибних ресурсів
Українські науковці освоюють сучасні гідроакустичні методи дослідження запасів водних біоресурсі
1 хв на прочитаннягодина тому
У Сінгапурі ввели штрафи за неналежну поведінку в громадському транспорті
Сінгапур запроваджує суворі штрафи за неналежну поведінку в автобусах та метро
1 хв на прочитанняВчора
Львів долучився до Всесвітнього дня прибирання World Cleanup Day 2026
Львів долучився до Всесвітнього дня прибирання World Cleanup Day 2026
3 хв на прочитанняВчора
Фото: ГУ ДСНС України в Одеській області
Понад три тонни викидів в атмосферу: наслідки удару по Південнівській громаді
1 хв на прочитанняВчора
Морські артерії планети: світ відзначає Всесвітній день моря
2 хв на прочитанняВчора
У Львові обговорюють можливість знесення будівлі приміського вокзалу під нову забудову
1 хв на прочитання23 Вересня 2026
Від ікринки до риби вагою десять кілограмів: на Кіровоградщині активно розвивається сучасна осетрова ферма
1 хв на прочитання23 Вересня 2026
Екологи закликають Президента ветувати закон про індустріальні парки без оцінки впливу на довкілля
4 хв на прочитання23 Вересня 2026
Більше з GreenPost
ФОТО: ілюстративне
Польщу просять врегулювати питання тимчасового зберігання українського зерна - названо умови
2 хв на прочитання2 години тому
Скандал в NHS: 20 жінок зазнали непотрібної мастектомії через помилки
Скандал у системі охорони здоров'я: двадцять жінок зазнали непотрібної мастектомії
2 хв на прочитання5 годин тому
Фальшиві рахунки за електроенергію: як розпізнати шахраїв і захистити кошти
Фальшиві рахунки за електроенергію: як не потрапити на гачок шахраїв
3 хв на прочитання7 годин тому
Як гуцульські вівчарі врятували бриндзю та здобули перше ГЗ в Україні
Як гуцульські вівчарі врятували бриндзю і здобули перше в Україні географічне зазначення
2 хв на прочитання9 годин тому
Аромат кави та робота мозку: японські науковці дослідили вплив запаху на психофізіологічний стан
2 хв на прочитання10 годин тому
Лише 10 хвилин суперповільного бігу здатні покращити настрій та роботу мозку — нове дослідження
3 хв на прочитання12 годин тому
Прорив штучного інтелекту в біології: модель Claude самостійно відкрила новий ферментний комплекс
3 хв на прочитання14 годин тому
Як вберегти дихальну систему від забрудненого повітря та прихованих хвороб
1 хв на прочитання16 годин тому