Чи близько «демографічне дно»?

У соцмережах почала поширюватись інформація про те, що в Україні найнижчий коефіцієнт народжуваності в Європі. Найбільше статистикою народжуваності переймається консервативний політичний рух «Традиція і порядок».

«Дані свідчать: за останні п'ять років народжуваність в Україні скоротилася на 40%, але 2019 став катастрофою, – сказано в заяві, оприлюдненій на сторінці руху в соцмережі Фейсбук. – За сумарним коефіцієнтом народжуваності ми посідаємо останнє місце в Європі, розділяючи його з Іспанією та Боснією. У 2019 він становив 1,22 й має тенденцію на зниження. Схоже, 2020 рік повторить антирекорд початку 00-х років, коли коефіцієнт опускався майже до одиниці. Українці вимирають – ось найголовніша проблема на ряду з війною за територію. Якщо не вживати заходів на підтримку молодих сімей, то вже через десяток років ми помітимо, що знищили самих себе».

Коментуючи для GreenPost цю заяву, завідувачка відділу досліджень демографічних процесів і демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи Ірина Курило нагадала, що дані по сумарному коефіцієнту народжуваності за 2019 рік оприлюднюються після червня.

«За даними Держстату, за 2018 рік коефіцієнт народжуваності в Україні становив 1,3, тобто 13 дітей на 10 жінок, – говорить вона. – Згідно з даними Євростату, це справді найнижча народжуваність серед європейських країн. Важко сказати, наскільки можна очікувати за підсумками цього року антирекорду на рівні 1,1-1,06, як це було в 2001 році. Сумарний коефіцієнт народжуваності за останні роки справді поступово знижується, і не виключено, що за підсумками цього року він може бути й таким».

За розрахунками українських демографів, 2021 рік може виявитися не кращим за 2020, бо наслідки впливу на сумарний коефіцієнт народжуваності епідемії COVID-19 та загострення економічної ситуації проявлятимуться через 9 місяців.

На думку Ірини Курило, карантин не поліпшить ситуацію. 

«Люди в таких умовах зазвичай обмежують народжуваність, особливо якщо йдеться не про першу дитину, – говорить Ірина Курило. – Тому, найімовірніше, навіть за сприятливого перебігу подій, у кінці цього року та на початку наступного ми матимемо низьку народжуваність».

Поки що неможливо прогнозувати, наскільки затягнеться цей спад. За несприятливих обставин низька народжуваність може утримуватися достатньо довго.

«Але якщо ми доживемо до кращих в епідеміологічному та економічному плані часів, то можливий так званий компенсаційний приріст – відкладені народження буде надолужено, – пояснює Ірина Курило. – А якщо до поліпшення економічної ситуації буде додана виважена сімейна політика, то цей компенсаційний приріст може перерости у більш-менш стале зростання, як ми бачили з 2002 року до 2012 року. Резерв у нас є».

Завідувачка наголошує: потрібна державна підтримка молодим сім’ям (та й не лише молодим, оскільки тепер дітонародження відсувається у старші групи дітородного віку) – допомога у розв'язанні житлової проблеми, створення умов для поєднання трудової діяльності з материнством та батьківством тощо. Але всі ці заходи спрацюють лише за умови, якщо загальна ситуація буде менш критичною і невизначеною. Тому поки що тенденція народжуваності буде негативною.

«Дуже погано, що вона низька, а ще гірше, що ми відстаємо від розвинутих країн за тривалістю життя і що в нас висока демографічна смертність. Але цього року в інших країнах вона також буде низькою», – констатує Ірина Курило.

GreenPost вже писав про те, чи правда, що ми вимираємо.