«Чекаємо на зразки штучної шкіри з кактуса»: як українські модельєри виготовляють екологічний одяг і взуття

Як відомо, в кінці лютого в усьому світі відзначається День кравців. В епоху, коли індустрія моди працює на те, щоб люди купували якнайбільше речей, ручна робота кравців сприяє зменшенню виробництва шкідливих викидів і забруднювачів, які зазвичай є «побічними ефектами» масового виробництва одягу. Причому речі, створені кравцями, часто виграють із погляду естетики, і з погляду практичності.

В Україні також є люди, які створюють одяг не лише гарний, а й екологічний. Засновники бренду «ТМ byMe» Дмитро й Аліна Сердюк розповіли GreenPost про досвід і перешкоди, які доводиться долати українським дизайнерам, котрі серйозно ставляться до екологічності одягу та взуття.

— На що кравці і модельєри звертають увагу, обираючи тканини для своїх колекцій? Адже доводиться балансувати, враховуючи різні чинники?

— Ще кілька років тому перше, на що ми звертали увагу — це трендовість кольору, фактури тканини, звісно, склад натуральний. Але за останні роки в першу чергу ми шукаємо ресайклед-тканини — і вже в другу чергу щоб вони були трендові, цікаві, гарних кольорів і так далі. Тому що ми розуміємо, що цей напрямок треба розвивати. На жаль, дуже мало чого можна знайти. Тобто у колекції 10-20 % тканин можуть бути такими, але ми продовжуємо пошуки. Зазвичай  виробники тканин надають сертифікат якості.

Остання весняна колекція взуття нашого бренду виготовлена повністю зі штучної шкіри, тому що ми з командою вирішили назавжди відмовитися від використання шкіри тваринного походження. Це етична сторона — наразі вона не є екологічною, бо вона у нас виготовляється з мікрофібри та поліуретану. Але ми тестуємо штучну шкіру, виготовлену з листя ананасу, і чекаємо на зразки штучної шкіри, виготовленої з кактуса. Єдине питання залишилося — із чого має бути виготовлена підошва, щоб вона також вважалась екологічною, тому що будь-яка підошва — це гума, поліуретан тощо. Та ми шукаємо варіанти з перероблених матеріалів. Великі бренди, такі як «Найк» чи «Адідас», використовують у своїх системах перероблений пластик, і це дає друге життя пляшкам, які могли засмічувати океан.

— Як, на вашу думку, можна зменшити кількість масового виготовлення одягу, який так і лишається на прилавках магазинів?

— Ми виготовляємо одяг згідно нашого фінансового плану, при створенні якого орієнтуємося на те, щоб виготовити не більше, ніж нам потрібно. Тобто ми не боремося за всіх клієнтів, не женемося за всіма — ми чітко знаємо, що наша аудиторія може налічувати лише певну кількість. І в нас залишки зазвичай мінімальні.

Зазвичай усі речі продаються впродовж року, і ми навіть не маємо окремого складу для стокових, старих колекцій — залишаються якісь одиничні речі непопулярних розмірів.

— Як ви гадаєте, чому люди просто викидають одяг — що заважає переробляти стару річ у нову, щоби менше «неправильно утилізованих» речей мали негативний вплив на стан довкілля?

— Глобально це має бути підхід від кожної людини — щоб усі знали, що речі треба купувати «з головою», не нестися на всі знижки. Тоді люди спокійно зможуть нести старі речі переробляти в ательє, давати їм нове життя. До речі, ми колись практикували в себе такі бирки на одязі — річ каже господарю: «Колись ми з тобою перестанемо дружити, але ти можеш продовжити моє життя, віддавши комусь чи передавши в якийсь фонд або притулок».

— Чи в тренді зараз використання фурнітури із екологічно чистих матеріалів?

— Напевне, питання трендовості делікатне для кожної компанії. Що стосується саме нас, то ми використовуємо фурнітуру з кокосів, дерева — тобто шукаємо максимально екологічно чисті матеріали.

Більше новин читайте на GreenPost.