Будівництво Ташлицької ГАЕС затопить Нацпарк «Бузький Гард»

На початку квітня на сайті реєстру з оцінки впливу на довкілля з'явився звіт щодо нового етапу  будівництва Ташлицької ГАЕС, який стане причиною затоплення цінних природних територій Національного природного парку «Бузький Гард», що є оселищами для великої кількості рідкісних тварин і рослин.

Зважаючи на специфіку роботи ГАЕС, унаслідок циклічного перекачування передбачається постійна зміна рівня вод у межах метра, що створить «мертву зону» узбережжя, недоступну ні суходільним, ні водним видам. Проєкт  передбачає поетапне підвищення нормального підпірного рівня Олександрівського водосховища на річці Південний Буг.
«Ботанічна частина звіту щодо нового етапу будівництва Ташлицької ГАЕС підготовлена вкрай непрофесійно та містить хибний висновок, у якому зазначено, що жодної суттєвої шкоди природі цієї території внаслідок затоплення не буде заподіяно», — наголошує Анна Куземко, провідна наукова співробітниця Інституті ботаніки НАН України, членкиня Міжнародної асоціації науки про рослинність.

Врятувати нацпарк
Що можна зробити? Найперше — написати свої зауваження до звіту, адже кожен аргумент може мати вирішальне значення. Зробити це можна до 24 травня тут.   

Парадокс: Смарагдова мережа створюється, окремі біотопи (природні оселища) та види вже давно включені до видів резолюцій 4 і 6 Бернської конвенції, однак чомусь ці території, серед яких і Бузький Гард, не мають реального захисту, часто перебуваючи під загрозою знищення.

Проблема в тому, що всі ці «смарагдові» території не мають юридичного статусу. За міжнародним зобов’язанням Україна має їх оберігати, але реальних механізмів немає та не буде, поки Верховна рада не ухвалить закон «Про території Смарагдової мережі». Як ми писали раніше, наприкінці 2020 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 4146 «Про територію Смарагдової мережі».

Бузький Гард справедливо називають одним із семи чудес України

Незаймана природа, круті скелі каньйоноподібної долини, повз які, оминаючи пороги й острови, тече Південний Буг. У давнину тут був центр Бугогардівської паланки — найбільшої адміністративно-територіальної одиниці запорізького козацтва.  

Бузький Гард — це світове надбання, оскільки унікальність цієї місцевості зумовлена не лише «гірськими ландшафтами» серед рівного степу. Саме тут зустрічаються рідкісні для всієї Європи види флори та фауни. Утім, плановане будівництво Ташлицької ГАЕС фактично означатиме знищення цінного історичного та природного об’єкту…

Долина Південного Бугу в околицях міста Южноукраїнська є без перебільшення унікальною. Саме тут зосереджена низка рослин-ендеміків, які зустрічаються лише тут і ніде більше у світі.

«Долина Бузького Гарду є серцем своєрідного Південнобузького «гіпанійського» ендемічного комплексу. Тут були описані такі нові для науки види рослин, як мерингія південнобузька, гвоздика південнобузька, зорянка південнобузька, астрагал південнобузький, гірчак південнобузький, залізняк південнобузький, зубниця південнобузька, тюльпан південнобузький та багато інших. Ще більшою кількістю видів представлені тут субендемічні рослини, значна частина яких належить до раритетних», — говорить Іван Мойсієнко, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, доктор біологічних наук.

Загалом, 34 представники місцевої флори занесені до Червоної книги України, шість — до Європейського червоного списку, п’ять — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.

Тут мешкають 22 види хребетних, занесених до Червоної книги України, п’ять — до Європейського червоного списку, п’ять — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 176 — до додатків Бернської конвенції. Серед безхребетних на території парку відмічено 23 види, занесених до Червоної книги України, 10 — до Європейського червоного списку, чотири — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, сім — до Бернської конвенції.

Важливо, що території нацпарку «Бузький Гард» є оселищами для великої кількості тварин і рослин не лише Червоної книги України, але й переліку видів Резолюції 6-ї Бернської конвенції. Усі ці види мають міжнародний охоронний статус і саме для їх охорони в Україні створюється Смарагдова мережа — мережа природоохоронних територій європейського значення.

Серед рідкісних на рівні всієї Європи у Бузькому Гарді зустрічається чимало представників флори (гвоздика бузька, мерингія бузька) і фауни (рибалочка блакитний, чернь білоока, лелека чорний, кумка червоночерева, сорокопуд терновий, гадюка степова, крячок річковий, орел-карлик, видра річкова тощо).
Автор: спеціалістка з комунікацій Української природоохоронної групи Тетяна Шаміна.

До слова, Жуків острів захистили в суді: у екс-посадовця облради відібрали ділянку вартістю 45 млн грн.