Біда з енергоефективністю, гроші на борги та мінімум — на зменшення викидів парникових газів — депутатка про Бюджет-2022

5 хв на прочитання22 Вересня 2021, 13:00

У бюджеті досі не передбачено окремої програми на запобігання негативних наслідків стихійних лих, таких як пожежі та повені.

Депутати профільного екологічного комітету проаналізували проект Бюджету-2022 щодо екологічного напрямку. На перший погляд екологія трохи піднялась у порядку денному, бо на Мінекології виділили 11,4 млрд грн, а це на 360 млн грн більше, ніж минулого року. Але, як завжди, диявол криється в деталях. Про це на офіційній сторінці у Facebook повідомила народна депутатка Леся Василенко

За словами депутатки, є питання щодо видатків на інші міністерства: Міненерго, Мінтранспорту, Мінагро. Адже саме діяльність цих міністерств — не Міндовкілля — найбільше впливає на стан здоров’я та на якість життя українців. Щодо Міненерго, звісно, найбільше питань.

«По-перше, тут енергоефективність. А точніше, її відсутність. Так, після численної критики, на 2022 рік уряд все ж передбачив кошти на Фонд енергоефективності. Це вже краще, ніж у 2020 році та 100 млн — у 2021 році. Але 2,6 млрд грн фонд не наповнять. 2,6 млрд вистачить на утеплення та переобладнання ну може 500–700 багатоповерхівок. Для розуміння: їх 180 тисяч в Україні. Тому такими темпами ми будемо скорочувати шкідливі викиди та розміри платіжок ще100 років», — вважає Василенко.

На її думку, мало б бути так, щоб уряд виконав зобов’язання зі зменшення викидів за Паризькою угодою, на енергоефективність із державного бюджету мали дати мінімум 16 млрд грн. Адже ще +24 млрд мали б надійти до фонду енергоефективності з боку міжнародних партнерів і з видатків місцевих бюджетів.

«Так, за розрахунками тих же урядових експертів треба 40 млрд щороку до 2035 року, щоб у сфері енергетики справді зменшились викиди парникових газів. До того ж, крім централізованого фонду мала б ще працювати урядова програма «теплих кредитів». На них у цьому бюджеті 0. У 2020 році було 150 млн грн, і ними люди успішно користувались», — додає Леся Василенко.

Також Василенко зауважила, що традиційно левова доля з бюджету йде на фінансування галузі викопних джерел енергії. Показники ідентичні з 2021 роком. Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств — 1,032 млрд грн. Реструктуризація вугільної галузі — 3,1 млрд грн. Хоча президент стабільно говорить про зелений курс, декарбонізацію, трансформацію вугільних регіонів.

«Гроші на закриття виділяються. Але шахти не закриваються. Бо кошти фактично йдуть на покриття боргів збиткових державних шахт. — Зазначає депутатка.— Треба щось змінювати. Історія з року в рік однакова. Такими темпами нам далеко до частки ВДЕ на енергоринку в 30 %, що передбачено нашим оновленим НВВ, та до справедливого переходу, який передбачає перекваліфікацію шахтарських професій і цілих міст».

Василенко зауважує, що на кліматичний фонд у бюджеті нічого немає. Ну і бути не може, бо немає рішень уряду про створення відповідних фондів і програм, на які гроші фондів ішли б. На державну підтримку заходів, спрямованих на зменшення викидів парникових газів, як і минулого року, закладають 1 млн грн (на виконання цієї програми з кіотських грошей було використано 198 млн).

«На Національний центр обліку викидів парникових газів передбачено 10,5 млн грн. Це на 600 тис. грн більше, порівняно з поточним роком», — додає Василенко.

І звертає увагу, що у бюджеті досі не передбачено окремої програми на запобігання негативним наслідкам стихійних лих, таких як пожежі та повені. Також мають бути передбачені кошти на реалізацію Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 р., яку незабаром мають прийняти.

Ситуація з фінансуванням атомної енергетики також не є райдужною, на думку депутатки. Зокрема, в  Україні є 15 енергоблоків АЕС, 12 з яких уже вичерпали свій проектний термін експлуатації і рано чи пізно постане питання виведення їх з експлуатації.

Для цих цілей передбачений спеціальний Фонд резерву зняття з експлуатації атомних енергоблоків (ФРЗЕ), який наповнюється грошима, сплаченими за тарифом на електроенергію. Однак їх швидко з’їдає інфляція. Тому для захисту цих коштів від знецінення Міненерго має їх спрямувати на придбання державних цінних паперів, що не було зроблено цього року. На заваді, як завжди, були бюрократичні перепони. Важливо, що у 2022 р. цих перепон не було.

Василенко звернула увагу на відсутність  підтримки органічного господарства: «Хоч і декларуємо зелені курси, хоч і сільське господарство є одним із найбільших каталізаторів кліматичних змін, але жодної навіть маленької програмки не має».

Фінансування природоохоронних заходів цього разу зменшили аж на 37 млн грн. Якщо у поточному році закладали 165,8 млн грн, то на наступний рік — 128,6 млн грн, зазначила народна депутатка.

«Крім того, що вчергове зменшили фінансування, так ще є питання, на що саме ці гроші використовували. І постанову уряду про використання коштів на природоохоронні заходи давно би пора змінити, бо вона містить лазівки для Мінфіну не перераховувати гроші на здійснення цих заходів на місцях. Чому це важливо? Бо сюди входить і система моніторингу повітря, і ремонт водоканалів тощо», — зазначає та деталізує політик.

Крім програми щодо зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, програма природоохоронних заходів є однією з основних програм Міндовкілля, яку, безумовно, варто відстояти, вважає Леся Василенко.

«Звичайно, енергоефективність в Міненерго, фінансування «теплих кредитів» і програма природоохоронних заходів e Міндовкілля — це ті речі, які не можна просто «спиляти» з держбюджету, щоб це залишилось непоміченим. Будемо подавати поправки», — пообіцяла народна депутатка.

Нагадаємо, Кабмін затвердив держбюджет-2022: зростуть зарплати лікарів і вчителів, будуть доплати пенсіонерам.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: