Безпека дорожнього руху в Україні: перемоги та нові виклики в умовах війни

Пояснюємо, що відбувається з безпекою руху в Україні, чому це важливо під час війни, відбудови та європейської інтеграції України, і як можна зберегти людські життя на наших дорогах.

Інформаційний матеріал підготовлений на основі експертної дискусії , яка відбулася на початку Тижня безпеки руху в шосту річницю заснування Кампанії «За безпечні дороги» за участю представників центральних органів влади та громадських організацій, які працюють у сфері безпеки руху. Дискусію організували Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ) разом із U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва») 14 листопада в Укрінформі.

Статистика ДТП під час війни

За даними патрульної поліції, на підконтрольних Україні територіях протягом 2022 року сталося 14 622 ДТП з загиблими і травмованими, у яких  загинули 2 161 людина, а ще 18 261 людина отримали травми. Скільки сталося ДТП в Україні загалом – невідомо, адже частину аварій їхні учасники оформили за європротоколом. Саме тому патрульна поліція має дані лише про ДТП з постраждалими.

Олексій Білошицький, перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України відзначив: «Кількість ДТП на 29% менша, ніж минулого року, однак життя, які ми втрачаємо на дорогах України, так бездарно – це дуже болісно. Приблизно на третій-четвертий місяць повномасштабної війни ми зрозуміли, що навіть під час воєнного стану не маємо забувати про безпеку руху. Суспільство швидко звикає до вседозволеності, тому ми повернули заходи контролю на дорогах України: 16 травня відновили роботу камери фотовідеофіксації, а також вимірювання швидкості за допомогою засобів TruCAM. За перший місяць роботи обох видів фіксації було винесено 1,5 мільйона постанов про притягнення до відповідальності за перевищення швидкості».

За словами Білошицького, через війну з'явилися додаткові фактори небезпеки на дорогах України. У першу чергу, це блокпости. Патрульна поліція висунула багато вимог до них, щоб упорядкувати і зменшити ризики для учасників дорожнього руху. По-друге, обстріли енергетичної інфраструктури змушують всю країну заощаджувати електроенергію – а отже, навіть у темний час доби вуличне освітлення часто приглушене або взагалі вимкнене.. Через це зросла кількість летальних ДТП з пішоходами: з 10 по 23 жовтня на вулицях українських міст загинув 51 пішохід, з них 38 – у темний час доби. Загалом кількість ДТП із загиблими пішоходами в цей період зросла на 25%.

«Коли ми говоримо про видимість пішоходів і велосипедистів на дорозі, важливо пам'ятати, що не можна перекладати відповідальність на вразливих учасників дорожнього руху. Водії авто мають бути так само відповідальними і розуміти, що перевищення швидкості зменшує їхню можливість помітити і зреагувати на пішоходів чи користувачів велосипеда на дорозі», – заявив під час експертної дискусії Тарас Шевченко, заступник міністра культури та інформаційної політики.

У сфері пасажирських перевезень за 10 місяців 2022 року сталося 744 ДТП за участю ліцензованих перевізників, у яких 86 осіб загинули, 507 отримали травми. Про це повідомив Юрій Марценишин, перший заступник голови Державної служби України з безпеки на транспорті: «Під час війни збільшилась кількість нелегальних перевізників, які завдають фінансових збитків легальним перевізникам і бюджету України, а пасажири наражаються на небезпеку. У прикордонних регіонах на заході країни побільшало автомобільних перевезень, наразі 56% усіх товарів в Україні перевозиться автомобільним транспортом».

Головні причини ДТП 

Надмірна швидкість залишається вбивцею №1 на українських дорогах. За даними Патрульної поліції, у першому півріччі 2022 року понад 44% ДТП сталися саме через перевищення швидкості.

Також вона збільшує ризик потрапити у аварію. Адже якщо виникає якась нестандартна ситуація, у водія менше часу – а отже, і можливостей, щоб адекватно відреагувати (до того ж, гальмівний шлях стає довшим). Якщо аварія все ж сталася, швидкість збільшує  тяжкість травм, а отже й імовірність смертельних наслідків. Це стосується всіх учасників руху: водіїв авто, пішоходів, велосипедистів, мотоциклістів. За даними ВООЗ, зменшення середньої швидкості руху на 5% може скоротити кількість смертельних ДТП на 30%.

Факторами ризику, які ВООЗ визначила як причини найбільшої кількості ДТП із загиблими та потерпілими, є також є ігнорування ременів безпеки і дитячих крісел, використання телефонів за кермом.

«Аваріям на дорогах можна запобігти, їх могло б не бути. Зробити це можна завдяки комплексу рішень, від законодавчих до інфраструктурних. Науково доведено, що камери фотовідеофіксації є найефективнішими для запобігання ДТП і перевищенні швидкості. Однак наразі покарання за перевищення швидкості в Україні неспівмірне з його наслідками», – наголосила Олеся Холопік, директорка Центру демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).

Кампанія «За безпечні дороги» в Україні

Кампанію «За безпечні дороги» ініціював Центр демократії та верховенства права у партнерстві з ГО Vision Zero та U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва») у листопаді 2016 року. За час роботи Кампанії, її підтримали Патрульна поліція України, Міністерство культури та інформаційної політики України, Міністерство охорони здоров'я України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Державна служба України з безпеки на транспорті, Центр громадського здоров'я МОЗ України, ряд органів місцевого самоврядування та відповідальний бізнес. Мета кампанії – знизити кількість загиблих та травмованих на дорогах України через адвокацію змін державної політики у сфері безпеки дорожнього руху, аналітичну роботу та інформаційно-просвітницькі кампанії. Головними напрямами адвокації є:

 • зменшення надмірної швидкості автомобільного руху та розширення функціоналу системи автоматичної фіксації порушень ПДР; 

 • збільшення рівня користування ременями безпеки та дитячими автокріслами; 

 • зменшення рівня користування мобільними телефонами за кермом.

Вже під час повномасштабної війни в українських містах відбулась інформаційна кампанія «Не додавай роботи», яка нагадала українцям, що кожна ДТП, якої можна було б уникнути, перетворюється на додаткову роботу для правоохоронців, рятувальників і медиків, а в умовах війни так важливо берегти їхній час.

«Під час війни рятувальники, лікарі та поліція рятують життя, тому наша соціальна реклама «Не додавай роботи» наголошує на тому, що кожна аварія на дорозі – це додатковий їхній виїзд, тож краще дотримуватися ПДР і не потрапляти в ДТП», – пояснила Олеся Холопік.

Перемоги у сфері безпеки дорожнього руху за 6 років роботи Кампанії

1. Зменшення ліміту швидкості в населених пунктах України з 60 до 50 км/год (2017)

Усі країни Європейського Союзу мають стандартне обмеження швидкості в населених пунктах на рівні 50 км/год або менше, тепер до них долучилася і Україна.

2. Запровадження системи автоматичної фотовідеофіксації порушень ПДР

З 1 червня 2020 року перевищення швидкості почали фіксувати в автоматичному режимі. Саме надмірна швидкість руху спричиняє найбільше ДТП в Україні. Тож запуск і робота камер спонукатиме водіїв дотримуватися правил дорожнього руху, які зберігатимуть життя як їм, так і пасажирам. 

3. Підвищення штрафів за порушення ПДР

У 2021 році зросли штрафи за надмірну швидкість: перевищення більш як на 20 км/год карається штрафом у розмірі 340 гривень, на понад 50 км/год – 1700 гривень. Раніше покарання за відповідні порушення становили 255 та 510 грн.  Штрафи за ігнорування ременів безпеки та використання телефонів за кермом зросли із 51 до 510 гривень.

4. Аудит безпеки доріг

Аудит безпеки обов'язковий для національних і міжнародних автомобільних доріг в Україні. Під час відбудови України важливо проєктувати та будувати дороги, які берегтимуть життя людей. 

«Відновлення українських доріг і магістралей має відбутися не копіюванням попереднього досвіду будівництва, а з урахуванням безпекових рішень. Дорога не має заохочувати перевищувати швидкість і повинна враховувати, що кожна людина помиляється. Саме проєктувальники повинні передбачити інфраструктурні рішення, які мінімізують людські помилки і наслідки ДТП», – підкреслив Костянтин Щербаченко, голова ГО «Українська асоціація аудиторів безпеки автомобільних доріг».

5. Зміни в поведінці: водії стали більше користуватися ременями безпеки

Пристебнутий ремінь – найефективніший спосіб зберегти життя в аварії, а підвищення відповідальності за порушення – одна з дієвих світових практик зміни поведінки людей. Щороку експерти ЦЕДЕМ спільно з ГО Vision Zero проводять дослідження: який відсоток водіїв України користується ременем безпеки. За 6 років роботи Кампанії «За безпечні дороги» цей показник зріс зараз на 10% (з 15 до 25%). Однак кількість водіїв, які не пристібаються за кермом, все ще залишається дуже високою: від 50 до 70% залежно від міста.

Як запобігти порушенням Правил дорожнього руху і зберегти життя на дорогах

 • Візія нульової смертності

Україна щодня продовжує втрачати на дорогах до 10 людських життів. Наша країна має один з найвищих у Європі рівнів смертності та травматизму внаслідок ДТП. Під час війни мобільність стала базовою потребою для виживання всієї країни. Щоб міська мобільність була безпечною для всіх, політика мобільності має ґрунтуватися на концепції Vision Zero, поширеній і ухваленій на національному рівні в багатьох європейських країнах. Ідеться про принцип неприпустимості смертельних аварій, а також ДТП з важкими травмами. Це означає системний підхід і запровадження ряду політик, зокрема відповідні обмеження швидкості, освіта з безпеки дорожнього руху, покращення інфраструктури для більшого використання громадського, велосипедного, легкого персонального транспорту та пересування пішки. 

«U-Cycle започаткувала процес створення коаліції громадських організацій і маніфесту, який містить бачення нульової смертності і травматизму на дорогах для України та першочергові кроки задля досягнення цієї мети на державному рівні. Під час війни ми маємо великі людські втрати серед військових і цивільних, частина евакуйованих людей не повернеться до України. Тому подбати, щоб дороги і вулиці не забирали життя, і зробити все можливе для безпеки руху – означає зберегти людський потенціал для країни та її відбудови», – заявив Денис Моляка, голова U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва»), експерт зі сталої міської мобільності. 

 • Скасування нештрафованих 20 км/год 

Безкарне перевищення швидкості на 20 км/год передбачено в Кодексі України про адміністративні правопорушення, ухваленому ще Верховною Радою Української РСР 1984 року. Окрім України, так звані нештрафовані 20 км/год передбачені лише в законодавстві рф. Українському законодавству потрібна дерусифікація і декомунізація в питанні перевищення швидкості на дорогах.

«На мою думку, це казус, який суспільство має виправляти в 2022 році. Зараз у нас є точні вимірювальні засоби швидкості. Водії часто перевищують швидкість до 20 км/год, знаючи, що їх не оштрафують. Але якщо станеться ДТП, ця "пільга" не врятує від тяжких травм та смерті. Фактично, ми як держава дозволяємо водіям перевищувати швидкість до 20 км/год. Скасування цих нештрафованих 20 км/год серйозно вплине на безпеку руху. Таке нештрафоване перевищення швидкості є лише в законодавстві України та росії, у європейських країнах такого немає. Має бути невідворотність покарання», – наголосив Дмитро Кочуков, експерт U-Cycle з безпеки руху, адвокат і автор дослідження про вплив перевищення швидкості на смертність і травматизм у ДТП. Презентація цього дослідження відбудеться 17 листопада в УКМЦ (https://cedem.us4.list-manage.com/track/click?u=a10b477cae27fbfff3666d42e&id=40b221aa17&e=1b76775b6a).

 • Запровадження штрафних балів

Система штрафних балів є однією з європейських практик, запровадження якої в Україні має великий потенціал для підвищення рівня безпеки на дорогах. Така система передбачає накопичення штрафних балів за систематичні порушення ПДР і втрату посвідчення водія в разі критичної кількості таких балів.

Патрульна поліція України працювала над законопроєктом про запровадження штрафних балів. Олексій Білошицький, перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції України розповів: «Є порушники, які нехтують системою притягнення до відповідальності за порушення ПДР, бо для певних верств населення ці штрафи незначні. Тому штрафні бали могли би вирішити це питання, бо  накопичення штрафних балів передбачає негативні наслідки для водія».

«Штрафні бали є нефіскальним засобом, який не буде забирати кошти з сімейних бюджетів. 10% водіїв, які створюють 90% усіх проблем на дорозі, не розуміють ані мови штрафів, ані пояснення та інформаційні кампанії. Штрафні бали діють якраз на тих порушників ДТП, які системно та свідомо порушують ПДР. 90% водіїв, які зазвичай не порушують, підтримують запровадження таких балів. Штрафні бали можна втілити цифровими засобами. Цілком можливо і не дуже дорого інтегрувати систему штрафних балів до системи "Дія"», – підсумував Віктор Загреба, засновник та голова ГО Vision Zero.

Центр демократії та верховенства права - аналітико-адвокаційний центр, що працює в громадському секторі України з 2005 року, спрямовуючи свої зусилля на розвиток незалежних медіа, підтримку громадських платформ і рухів, а також побудову правової держави в Україні.