Згідно з дослідженням іспанських науковців, безалкогольні напої, що містять цукор, містять у 100 разів більше пластифікаторів, ніж бутильована вода. Про це розповідає «Погода».
Дослідники проаналізували 75 зразків різних напоїв на наявність пластикових сполук, що дозволило одержати рідкісну картину забруднення напоїв пластифікаторами.
Дослідники з Інституту екологічної оцінки та дослідження води (IDAEA) Іспанської національної дослідницької ради (CSIC) виявили, що тип упаковки — скло, пластик чи банка — не є основним фактором, що визначає рівень пластифікатора в напоях. А ось доданий цукор має найважливіше значення.
Пластифікатори — це хімічні сполуки, які додаються до пластмас для надання їм гнучкості та довговічності. Вони все частіше пов'язуються з токсичними наслідками для здоров'я, включаючи неврологічні ушкодження, ендокринні порушення, рак і проблеми з фертильністю.
Дослідження показало, що 95 % проаналізованих напоїв, від водопровідної води до вина, містили принаймні один із 19 протестованих фосфорорганічних пластифікаторів.
«Це демонструє повсюдне поширення їх з'єднань і наш щоденний вплив на них», — сказав Хуліо Фернандес Аррібас, дослідник із IDAEA та провідний автор дослідження.
Найвищі концентрації цих сполук було виявлено у солодких безалкогольних напоях і соках із додаванням цукру (в середньому 2876 та 2965 нанограмів на 1 л відповідно).
Найнижчі рівні забруднення були виявлені у бутильованій воді (2,7 нанограма на 1 л). До речі, водопровідна вода була приблизно в 10 разів більш забруднена цими сполуками — ймовірно, через те, що вона проходить трубами з ПВХ.
Далі, «чистою» після водопровідної води була кава (23,8 нанограмів на 1 л), за ним вино, безалкогольні напої без цукру, чай і соки без додавання цукру.
Враховуючи, що у зразках чистого цукру також було виявлено пластифікатори, дослідники пропонують розглядати його як джерело забруднення.
Ще науковці вивчили різні типи упаковки, такі як скло, пластик і банки. Скло теж виявилося небезпечним. Наприклад, пластикове покриття на кришках скляних пляшок виділяє у напої вісім окремих з'єднань. У разі однієї марки соку скляна пляшка містила у 10 разів більше пластифікатора, ніж інші упаковки.
Хоча жоден із напоїв не перевищив поріг безпеки, дослідники попередили, що люди споживають ці сполуки й іншими способами — отже, загальна кількість може перевищувати норму.
«Ми повинні враховувати, що ці пластифікатори також потрапляють в організм людини іншими шляхами, такими як прийом їжі та вдихання. Тому необхідна всебічна оцінка загальної кількості пластифікаторів, під впливом яких ми піддаємося», — сказала авторка роботи Етель Ельджаррат.
Також ми розповідали, чи міф те, що можна наново наповнювати пластикову пляшку.