«Батьківщина-мати» готова замінити радянський герб на своєму щиті на тризуб: чому це лише «верхівка айсберга»

До цьогорічного Дня незалежності України з щита монумента «Батьківщина-мати» в Києві демонтують герб СРСР і натомість встановлять Тризуб. Це рішення є компромісним варіантом, яким будуть незадоволені і ті, хто відвертається, їдучи в метро з Лівого берега на Правий, щоб не бачити цього «радянського одоробла», і ті, хто хотів би зберегти цю пам’ятку, оскільки це також частина нашої історії. І шлях до прийняття був чи не складнішим, ніж його втілення.

Завідувач відділу з питань інформації та комунікації Національного музею історії України у Другій світовій війні Жанна Очеретяна наголошує, що відколи прийнято закон про декомунізацію в 2015 році, час від часу і суспільство, і влада поверталися до питання, що робити з «Батьківщиною-матір’ю».

Комунікаційниця музею пояснює, що знести «Батьківщину-матір» неможливо, тому що вона охороняється законом як пам’ятник культури місцевого значення. Однак тут є колізія.

«Батьківщина-мати» підпадає під декілька законів, одні з яких її охороняють, а інші нібито дозволяють її декомунізувати, хоча з іншого боку вона є частиною музею, а музеї не підпадають під декомунізацію.

Вона увінчує споруду, чия лише експозиційна площа становить 5 тис. м², а фондосховища та технічні приміщення заглиблені в землю ще на 17 м — це приблизно висота п’ятиповерхівки. І всі ці конструкції пов’язані між собою», — наголошує Жанна Очеретяна.

Питання долі «Батьківщини-матері» тісно пов’язане з більш загальними питаннями суспільної місії, статусу і ролі Музею у нинішніх умовах та Меморіалу як місця пам’яті загалом. З одного боку радянськоий герб — це як-не-як ворожа символіка в публічному просторі. В умовах російської агресії на процес подолання наслідків радянізації, русифікації та комунізації існує серйозний суспільний запит, зазначають у Центрі стратегічних комунікацій.

Однак саме з початком повномасштабного вторгнення «Батьківщина-мати» стала втіленням настрою киян — та й не лише киян. Нині це впізнаваний візуальний образ опору українців російської агресії. В в інтернет-просторі скульптура набула найрізноманітніших образів, у які закладено головний меседж: «Батьківщина-мати — символ незламності України». Мабуть, після такої кількості мемів питання про можливе знесення скульптури мало би бути знято з порядку денного автоматично. Судячи з усього, тепер об’єктом негативних емоцій українців залишився саме щит «Батьківщини-матері».

Ідею заміни гербу СРСР на тризуб підтримали 85 % респондентів, які  взяли участь в опитуванні в «Дії» — воно стало найбільш масовим у додатку, зібравши 778 218 голосів.

Відповідаючи на запитання, як бути з гербом СРСР на щиті монумента «Батьківщина-мати»:

• 85 % учасників обрали варіант «замінити на тризуб»;
• 9 % — варіант «зняти герб СРСР»;
• 6 % — «залишити, як є».

Проблема в тому, що «Батьківщина-мати» є складним об’єктом і водночас унікальною спорудою. При втіленні рішення замінити на її щиті радянський герб на тризуб потрібно було врахувати всі фактори, усвідомлюючи, як роботи з демонтажу герба вплинуть на стійкість і баланс конструкції. Необхідно було провести статичні та динамічні розрахунки скульптури з урахуванням вагового дисбалансу при виконанні демонтажних робіт герба. Також треба було врахувати значну висоту та складність виконання демонтажних і монтажних робіт.

У Центрі стратегічних комунікацій підкреслюють, що кошти на реалізацію проекту виділені не з державного бюджету, а зібрані меценатами, представниками великого бізнесу.

Завдяки ретельній підготовчій роботі вартість заміни символів вдалося суттєво знизити, порівняно з попередніми проектними розрахунками.

Альтернативна пропозиція — повний демонтаж монументу — економічно необґрунтована.

Отже, ми можемо сподіватися, що 24 серпня 2023 року в дискусії про «Батьківщину-матір» буде поставлено крапку. І що ця крапка влаштує всіх.

Також нагадаємо, що Путін доручив створити музеї, присвячені війні в Україні та «подвигам її учасників».