У безлюдній скелястій місцевості на північному сході Казахстану, неподалік міста Семей (раніше Семипалатинськ), розкинулось озеро Чаган. На перший погляд – звичайна водойма, але її неофіційна назва – Атомне озеро – одразу розкриває моторошну історію походження, про яку пише IFLScience, повідомляє Уніан.
Своєю появою озеро завдячує підземному ядерному вибуху, здійсненому Радянським Союзом у 1965 році. Потужність вибуху утворила величезний кратер глибиною близько 100 метрів та діаметром 400 метрів, який згодом наповнився водою, перетворившись на озеро Чаган. Цей експеримент був лише одним із сотень ядерних випробувань, які протягом десятиліть проводилися на Семипалатинському ядерному полігоні – головному майданчику для випробувань ядерної зброї в СРСР.
Саме на цьому полігоні 29 серпня 1949 року Радянський Союз здійснив свій перший ядерний вибух, підірвавши бомбу під назвою РДС-1. Ця подія стала значним кроком у технологічному протистоянні часів Холодної війни, зруйнувавши монополію США на ядерну зброю. Загалом на Семипалатинському полігоні було проведено 456 ядерних випробувань, серед яких 116 були надземними, а 340 – підземними.
Територію для випробувань обрали через її віддаленість та зручність для створення закритої зони. Проте вона не була повністю безлюдною: поруч існували села, а в 150 кілометрах розташовувався Семипалатинськ з населенням понад мільйон осіб. Радянська влада, незважаючи на це, не вважала за потрібне попереджати місцевих жителів про проведення випробувань.
Внаслідок атмосферних викидів радіоактивних речовин мешканці регіону опинилися під постійною загрозою. Вони дихали забрудненим повітрям та вживали в їжу заражені продукти. З кінця 1980-х років науковці почали проводити дослідження для з'ясування довгострокового впливу радіації на здоров'я людей. На сьогоднішній день накопичено значний обсяг наукових даних, що свідчать про підвищений ризик розвитку раку, захворювань щитовидної залози, імунологічних порушень та вроджених вад розвитку серед населення, що проживало поблизу полігону.
Ще в 1958 році лікарі місцевого диспансеру спільно з Інститутом біофізики Академії медичних наук СРСР зафіксували симптоми, пов'язані з хронічною променевою хворобою, у 22% обстежених мешканців Семипалатинська.
Окрім фізичних проблем, жителі регіону зазнають значного психологічного тиску, викликаного постійним страхом за своє здоров'я та майбутнє своїх дітей. Нещодавні дослідження підкреслюють глибокі травматичні психологічні наслідки, які продовжують відчувати місцеві жителі.
Останній ядерний вибух на Семипалатинському полігоні пролунав у 1989 році. Після розпаду СРСР та проголошення незалежності Казахстану полігон було остаточно закрито. Однак наукові дослідження тривають і досі, оскільки вчені намагаються не лише оцінити довгострокові наслідки ядерних випробувань, але й спрогнозувати їхній потенційний вплив на майбутні покоління. Озеро Чаган, з його штучним походженням, залишається наочним та моторошним нагадуванням про руйнівну силу ядерної зброї та її довготривалу спадщину.
Більше новин читайте на GreenPost.