Аналітики підрахували, що із військової техніки закінчується у Росії
ЗСУ отримують нову техніку із Заходу, а для Росії головним джерелом бойових машин залишаються радянські бази зберігання.
Війна на виснаження, що триває в Україні, вимагає величезної кількості ресурсів. І якщо ЗСУ значною мірою отримують нову техніку замість вибулої із Заходу, то для Росії головним джерелом бойових машин залишаються бази зберігання, що залишилися з радянських часів. Аналітики українського каналу «Військовий Віщун» на основі відкритих даних підрахували, скільки реактивних систем залпового вогню (РСЗВ) та старих танків знімає зі зберігання Росія і як їх розконсервує. «Дзеркало» вибрало головне, що таким чином вдалося дізнатися.
Як проводився підрахунок
Головним джерелом інформації про зняття зі зберігання реактивних систем залпового вогню на російських базах залишаються супутникові знімки.
Оскільки значна частина бойових машин стоїть на відкритому повітрі, їх видно з космосу. Порівняння фотографій російських полігонів із супутника — у довоєнні роки й останнім часом — дає змогу зрозуміти, скільки машин зникло (або додалося).
Для аналізу використовувався також авторитетний військовий бюлетень Military Balance (з нього аналітики черпали інформацію про те, скільки РСЗВ було в Росії в довоєнний час), а також блоги, що займаються підрахунком втрат бойових машин за фото- та відеоматеріалами, такі як Warspotting та Oryx.
Які РСЗВ знімає зі зберігання Росія
РСЗВ Смерч
Це найбільш каліберна і далекобійна система залпового вогню, яка доступна Росії — навіть у початковому варіанті вона пускає 800-кілограмові ракети на дальність до 70 км. Також росіяни можуть модернізувати свої «Смерчі» для стрільби високоточними снарядами — така модель називається «Торнадо-С». На фронті вони є давно, але ефекту, порівнянного з появою у ЗСУ «Хаймарсів», не дали — мабуть, через недостатньо гарну розвідку та низьку швидкість прийняття рішень у російській армії.
Цінність великокаліберних РСЗВ для Росії, очевидно, вкрай висока. Загалом, за даними Military Balance, їх у ЗС РФ на початок 2022 року було 124 одиниці, на зберіганні не було жодної. Втрачена, за даними розслідувачів Oryx, лише одна машина (це пов'язано з тим, що «Смерч» завдає ударів з глибокого тилу, де ЗСУ його набагато важче помітити та вразити).
Розслідувачам вдалося з'ясувати, що станом на 2021 рік на найбільшій базі зберігання техніки в Іркутську все ж таки перебувало шість таких РСЗВ. Усі вони станом на 2023 рік зникли — натомість увесь майданчик заставлений менш потужними РСЗВ «Град».
РСЗВ «Ураган»
Другою силою в армії Росії залишається реактивна система «Ураган». Вона має калібр 220 мм – це практично аналог 227-міліметрового «Хаймарса». Щоправда, у варіант з ракетами, що коригуються (тобто дуже точними), їх ніколи не переробляли, машина використовується для ударів по площах. Ракети «Урагану» несуть до 50 кг вибухівки та летять на 35 км.
За даними бюлетеня Military Balance, до початку війни Росія мала 224 «Урагани». Майже чверть із них — 64 штуки — за даними від розслідувальних ресурсів, уже знищено.
На зберіганні, як свідчить той же Military Balance, на 2022 рік було 700 «Ураганів». Розслідувачі команди «Військовий Віщун» виявили, на яких полігонах зберігалися ці системи.
На вже згаданій базі під Іркутськом у 2021 році було близько 80 таких РСЗВ, до 2023 року на цьому майданчику залишилося 58 машин, тобто вивезли 22 штуки.
Ще один майданчик на тому ж полігоні у 2021 році був майже під зав'язку заповнений «Ураганами», їх було 130 штук. Станом на 2023 рік залишилося лише 40 машин — 90 одиниць техніки вивезли, проте весь майданчик змусили «Градами».
Ще вісім таких РСЗВ було знято з бази зберігання в Уссурійську — машини брали потроху з різних майданчиків.
Зрештою, величезний склад різної бойової техніки є під містом Рибинське в Ярославській області. На одному з майданчиків складу у 2021 році було цілих 60 РСЗВ «Ураган», тепер їх залишилося лише 20.
РСЗВ «Град»
122-міліметрова реактивна система залпового вогню «Град» — робітнича конячка обох армій російсько-української війни, найбільш численна і найменш цінна радянська РСЗВ. В армії Росії їх було, згідно з бюлетенем Military Balance, 766 штук на початок 2022 року. Ще 2420, за даними того ж таки джерела, перебували на зберіганні. Підтверджені втрати РФ на полі бою становлять, за даними розслідувачів, 177 штук.
За супутниковими знімками вдалося з'ясувати, що «Гради» зберігалися на великій кількості майданчиків у різних регіонах Росії. Чи є там 2,5 тисячі РСЗВ, які мають бути на зберіганні РФ, сказати складно — наприклад, значна частина машин прямо на базах «каніболиться», тобто з кількох машин робиться одна умовно придатна до бойових дій. «Гради», з яких знімають комплектуючі, залишаються на зберіганні — але такі машини просто займають місце на базі, воювати ними вже не вийде.
Крім того, як і Смерчі, ці РСЗВ росіяни намагаються модернізувати до версії Торнадо. Це відбувається на Мотовіліхінських заводах на Уралі, поряд з якими теж є база, на якій відбувається та сама «канібалізація».
Незважаючи на весь цей хаос, розслідувачі змогли приблизно підрахувати, скільки «Градів» було знято з відомих баз зберігання.
- Іркутськ (Сибір) — мінус 60 одиниць (було не більше 290, залишилося до 230);
- Уссурійськ (Далекий Схід) — мінус 66 машин (було близько 76, залишилося близько десяти);
- Петрозаводськ (Карелія) — мінус 36 одиниць (було 36, усі вивезли);
- Нижньоудинськ (Сибір) — мінус 16 машин (було 16, всі вивезли);
- Бікін (Далекий Схід) — мінус 18 машин (усі вивезли);
- Бурятія — мінус 14 машин (з 18 залишилося чотири);
- Хабаровськ (Далекий Схід) — мінус 16 машин (було 60, на літо 2022 року залишилося 44, свіжіших знімків немає);
- Рибінськ (Ярославська область) — мінус 33 машини (було 40, залишилося сім);
- Омськ (Сибір) – мінус 13 машин (усі вивезли).
Загальна кількість знятих зі зберігання «Градів» оцінюється аналітиками в 260-270 одиниць.
А що зі старими танками?
Крім РСЗВ, аналітики команди «Військовий Віщун» зробили підрахунок і за застарілими танками Т-55 (модернізація Т-54, виконана наприкінці п'ятдесятих — танки дуже схожі, і розрізнити їх непросто). Ці машини, створені в середині минулого століття давно застаріли і відповідають реаліям сучасних конфліктів ні з броні, ні зі зброї, ні з систем управління вогнем. Проте у березні 2023 року перші ешелони таких машин потягнулися з баз зберігання — схоже, випускати у потрібних обсягах сучасні машини Росія просто не встигає.
У червні 2023-го було зафіксовано першу втрату такої машини, причому в нехарактерному амплуа: росіяни набили танк шістьма тоннами вибухівки та відправили цього «камікадзе» на українські позиції. Бійці ЗСУ підбили танк із РПГ — виглядало це ось так.
На відміну від реактивних систем залпового вогню, старі танки в РФ зберігаються лише на двох базах — в Арсеньєві Приморського краю (навесні розслідувачі помітили вивіз перших Т-54/Т-55 саме звідти) та в Хальгасо (теж на Далекому Сході).
Арсеньєв є не лише основою зберігання цілих танків, а й «цвинтар» несправних і навіть розібраних машин. Аналітики зазначають, що у 2015—2019 роках багато танків утилізували, і тепер база усіяна їхніми баштами.
Проте в ході цієї утилізації частина танків, яка перебувала в кращому стані, була відібрана та збережена, частину їх зберігали навіть під навісами.
Т-55 зберігаються на двох майданчиках бази. На першій кількість танків до 2021 року оцінювалося у 120 штук.
Влітку 2023 року тут залишалося близько 77 танків — зникло 43 машини.
Друга площа була набагато менша, і в 2021 році тут зберігалося 29 танків.
Влітку 2023 на супутникових знімках видно лише один танк.
Разом із приблизно 150 танків росіяни вивезли 71 і залишили 79. При цьому аналітики пишуть, що в Арсеньєві останнім часом з'явилася власна зона для ремонту техніки, тож танки можуть приводити у відносно працездатний стан просто тут.
А ось на другій базі у Хальгасо, незважаючи на низьку якість знімків, вдалося підтвердити вкрай малий відсоток знятих із зберігання Т-55. Якщо раніше їх було 163, то зараз удалося нарахувати на різних майданчиках 140 — тобто з бази забрали лише 23 штуки. Щоправда, зазначають розслідувачі, Т-54 та Т-55 тут перебувають у дуже поганому стані — набагато гірше, ніж у Арсеньєві.
Які висновки можна зробити?
Для початку підсумуємо кількість знятої зі зберігання бойової техніки, згаданої в огляді.
- РСЗВ «Смерч» — 6 штук;
- РСЗВ «Ураган» — близько 160 штук;
- РСЗВ «Град» — до 260-270 штук;
- Танки Т-54/Т-55 — близько 100 штук.
Щодо реактивних систем залпового вогню, то видно, що найбільше росіянам потрібні далекобійні зразки. 300-міліметрових «Смерчів» на зберіганні були одиниці, і їх вигребли всі. 220-міліметрові «Урагани» також розконсервуються дуже активно, десятками. А ось 122-міліметрових «Градів» зняли зі зберігання приблизно стільки ж, скільки «Ураганів», хоча на зберіганні їх перебувають тисячі. Ймовірно, порівняно старі та недалекобійні РСЗВ є у Росії на фронті в достатній кількості — проблемою для них стануть радше боєприпаси (які, схоже, доводиться замовляти в Північній Кореї, і невідомо, якою кількістю ракет погодиться поділитися Кім Чен Ин).
Щодо танків, то їх обсяги розконсервації виявилися несподівано малими. Адже всього Т-54 та Т-55 зробили понад 40 тисяч штук — а з баз зберігання знято лише сотню. Аналітики вважають, що це могло бути пов'язане з характером російських наступів з осені 2022 року: атаки на Бахмут проводилися в основному піхотою, що слабко підтримувала бронетехніка (що коштувало великих втрат, але дало час на відновлення запасів «новіших» танків Т-62). Про те, що в Росії закінчуються запаси застарілої бронетанкової техніки, говорити рано.
Також ми розповідали про битву механіків: ось як ремонтні бригади армії України воскрешають пошкоджену техніку просто біля лінії фронту (ФОТО).
