Білоруський лікар Андрій Біловешкін, к. м. н., автор і ведучий навчальних семінарів із ресурсів здоров'я, розповів, що майже 30 років тому науковці, вивчаючи мозок, звернули увагу, що у частини людей виявляються виражене накопичення бляшок і інші ознаки хвороби Альцгеймера. Але при цьому за життя у цих пацієнтів не було ознак хвороби.
Виявилося, що вся справа в мозку — їхній мозок був трохи більшим за масою і мав більше нейронів і синаптичних зв'язків, ніж у середньому по віковій групі. Таким чином, більший мозок захищав і компенсував уже виниклі нейродегенеративні захворювання.
Науковці назвали це явище когнітивним резервом. При навчанні, інтелектуальних зусиллях, вивченні нового (включно з освоєнням нових рухових патернів) відбувається стимуляція нейропластичності на всіх рівнях: синаптична пластичність, нейронне ремоделювання (більше шпичок і гіллястіші аксони), нейрогенез (нові нейрони з'являються й у дорослих людей). Що більше накопичується нових відростків і зв'язків, то вищий резерв, пояснює лікар.
«Макроскопічно це проявляється у вигляді посилення звивистості кори головного мозку. Так що жарти про звивини правдиві, справді є кореляція між числом і глибиною звивин, інтелектом і когнітивної гнучкістю», — розповідає лікар.
Він пояснює: оскільки мозок пластичний, то нейронні зв'язки, отримані, скажімо, при вивченні нової мови, можуть із легкістю використовуватись і для інших завдань. А при захворюванні вони можуть зняти на себе функції пошкоджених структур, компенсуючи хворобу.
«Ми можемо порівняти когнітивний резерв з іще одним паливним баком, який дозволить нашому мозку довше працювати. Або порівняти його з запасним командним пунктом, який може взяти на себе керування при проблемі», — розповідає Андрій Біловешкін.
Лікар наводить статистику: білінгви хворіють на хворобу Альцгеймера на 4,3 роки пізніше, а симптоми у них проявляються на 5,1 роки пізніше, ніж у групі людей, які знають одну мову.
«Загалом підвищення мозкової активності в середньому на 33 % знижує ризик Альцгеймера, от такий от нейротропний ефект знання! Знамените дослідження черниць показало, що рання різниця в щільності викладу ідей і словниковому запасі корелює з хворобами в старості», — розповідає Андрій Біловешкін.
Лікар робить висновок, що зайвого знання не буває: що більше у людини інтелектуального навантаження протягом усього життя, то вищий її захист від старіння мозку, неврологічної травми і навіть інших хвороб. Окрім того, що вищий рівень когнітивного резерву, то з меншим когнітивним дефіцитом людина буде зносити навіть уже виниклу хворобу.
Також ми розповідали про Всесвітній день мозку: за що борються дві півкулі (ВІДЕО).