30 років «Вернадського»: наука, незламність і пінгвіни під українським прапором (ФОТО, ВІДЕО)
30 років тому Україна отримала свою антарктичну станцію «Академік Вернадський». До ювілею у Києві відкрилася фотовиставка «Україна в Антарктиці: дослідження та незламність» — про науку, людей і життя на краю світу, яке триває попри всі виклики.
Антарктична станція «Академік Вернадський» святкує 30 років. З цієї нагоди 6 лютого у столичній книгарні «Сенс» відкрилася фотовиставка «Україна в Антарктиці: дослідження та незламність». Це 30 світлин про наукову діяльність і побут, криголам «Ноосфера», природу і, звісно, пінгвінів.


Тут зібралися люди, закохані в білосніжний материк — учасники експедицій і зимівель, співробітники Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ), численні гості, аби поспілкуватися, пригадати, як усе починалося, та загадати бажання на майбутнє.

30 років — серйозна дата. І не припиняти дослідження ні на мить, попри всі виклики, — це заслуговує великої поваги.

6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні свою антарктичну станцію «Фарадей», яку українці перейменували на «Академік Вернадський». Українці й раніше проводили наукову діяльність в Антарктиці, але після розпаду Радянського союзу Росія, як правонаступниця, відмовилася передати Україні хоча б одну зі станцій.
Тому це зробили британці. Чому саме українцям? Кажуть — вірили в наш науковий потенціал і прагнули справедливості.

Присутній на заході аташе Посольства Великої Британії в Україні Роб Перрі привітав з ювілеєм, висловивши високу оцінку досягненням українських науковців, і наголосив на важливості спільної роботи задля адаптації до стрімких кліматичних змін.

Ходили майже легенди, що станцію «Фарадей» Україна отримала за один фунт. Безпосередній учасник тих подій, який передавав той самий фунт стерлінгів і отримував «ключі» від станції, долучився до святкування через відеозв’язок. Геннадій Міліневський, керівник першої Української антарктичної експедиції, розповів, що передав фунт як данину традиції — заплатити символічні гроші на удачу і добробут. Сьогодні цей фунт вмурований у дерев’яну стільницю бару станції.

Очільник НАНЦ Євген Дикий розповів про життя станції під час війни та про ті грандіозні зміни в науковій діяльності, які нині через повномасштабне вторгнення поставлені на паузу. Сьогодні для багатьох полярників життя — це лави ЗСУ і захист України. Подяка і наше захоплення — «бойовим пінгвінам».


Емоційним і натхненним стало пряме включення з острова Галіндез. Очільник 30-ї експедиції Олександр Полудень провів невелику екскурсію з неймовірними краєвидами та, звісно, пінгвінами. А ще здивував присутніх плюсовою температурою на станції, про яку ми в Україні поки що лише мріємо.

Дуже змістовною стала дискусія з досвідченими полярниками минулих експедицій. Роман Братчик, радист першої, другої та восьмої експедицій, і Світлана Краковська, метеорологиня другої експедиції, пригадали, як працювалося на початку.

Як зазначила пані Світлана, гори, які вона бачила тоді, під час другої експедиції, і ті, що спостерігає зараз на відео, суттєво різняться — і це свідчить про швидкі кліматичні зміни. Ще одна разюча відмінність — пінгвіни. Важко повірити, але 30 років тому на острові Галіндез їх не було. Через потепління вони почали освоювати острів і стали справжньою візитівкою станції.

Юрій Лишенко, дизеліст чотирьох експедицій, поділився не лише досвідом полярника, а й військового. Каже, перебувати в Антарктиці у 2022 році було морально надзвичайно складно.
Наступну експедицію вперше очолить жінка — Анжеліка Ганчук, метеорологиня 27-ї та керівниця майбутньої 31-ї експедиції. Вона переконана: щоб потрапити на станцію, крім фахових знань, мови та фізичної підготовки, найважливіше — бути Людиною. Адже потрібно рік бути частиною команди, яка має діяти як єдине ціле.

З нагоди 30-ї річниці не обійшлося без нагород. Відзнаки та іменні годинники від Кабінету Міністрів отримали всі жінки-учасниці тридцяти експедицій. Подяками відзначили і фахівців, які розвивають антарктичну науку, перебуваючи в Україні.






30 років «Академіка Вернадського» — це історія науки, відданості та людської сили. Попри війну, кліматичні виклики й відстані, українська Антарктика живе, досліджує і тримає свій прапор на крижаному материку.
Вітаємо українських науковців та бажаємо їм успішних досліджень на благо мирної процвітаючої України!
Більше новин читайте на GreenPost.

