11 вересня - Всесвітній день боротьби з тероризмом

Всесвітній день боротьби з тероризмом був введений в американський і міжнародний календарі на згадку про жертв терористичних атак 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку та Вашингтоні. Назвати його святом складно. Це радше день пам'яті. І день декларації недопущення повторення такого у майбутньому. Метою цього дня є підвищення обізнаності про загрозу тероризму та вшанування пам’яті тих, хто постраждав від терористичних актів.

Терор (від лат. terror - страх, жах) - неприховане насилля, яке застосовується ситуативно сильнішим проти слабшого для досягнення переслідуваної цілі. Ще одне значення - насильне нав'язування власної волі, підкорення людиною іншої задля досягнення певної мети. Терор може застосовуватися представниками влади з використанням державного апарату проти народу з метою придушення опору. А може застосовуватися і злочинною групою людей чи організацією проти іншої групи людей, суспільства чи держави.

Терор витікає з поняття влади і починається там, де закінчуються прийнятні суспільством важелі впливу влади. Тобто, це злочинний, з допомогою насильства, прояв влади сильнішого чи спритнішого над слабшим. Терор, а відповідно і тероризм, супроводжували людство з того часу, коли явищам ще не давали імена, терміни і визначення, але вже були влада чи жага влади, бажання підкорення та були засоби встановити її.

Тероризм як явище нині дуже відрізняється від того, яким він був у часи перших кривавих акцій. Ті акції спрямовувалися насамперед на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації у певній країні. Сьогодні ж тероризм є фактором не тільки внутрішньодержавного значення, а й переважно - міждержавного.

Термін "терор" уперше ввели в політичний лексикон французькі жирондисти та якобінці. Вони ставили за мету "за допомогою залякування та наведення жаху" поставити на коліна кабінет міністрів короля Людовіка XVI.

Першою терористичною групою в історії людства можна вважати секту сікаріїв, котра діяла в Палестині ще в 66 – 73 роках нашої ери. Її назва походить від назви улюбленої зброї угруповання – короткого меча (сіки). Сікарії нападали на групи людей під час масових зібрань. Вони вважали, що саме в неконтрольованому натовпі зручно завдавати непоправні удари. Головним об’єктом нападів були представники єгипетської та палестинської діаспори, які намагалися налагодити дружні стосунки з Римською імперією. Сікарії були затятими релігійними фанатиками.

Минуло майже дві тисячі років від перших задокументованих актів терору, а його суть практично не змінилася. Еволюціонували тільки інструменти, прояви, цілі. Тоді були групи терористів. Тепер чітко проявили себе цілі держави-терористи.

Як боротися з тероризмом? Окрім чіткої протидії злочинцям.. Та, власне, як і з будь-якими проявами насильства. Необхідно духовно розвивати і оздоровлювати спільноти, суспільство, покоління, прививати здорові моральні цінності і дбати про якісний моральний розвиток.

Бо мало тільки твердити "ніколи знову". Треба докладати максимум зусиль для того, щоб деструктивні думки такого плану взагалі не мали підгрунтя для визрівання у головах тих, хто може... "повторити". Утопічно, але іншого шляху ще ніхто не запропонував.

Взяти, приміром, буддистів. Їхня релігія приділяє так багато уваги саме духовному розвитку індивіда, що у буддисти все частіше навертаються навіть найзатятіші атеїсти і нігілісти. Зокрема, з західного світу, який часто вважають "бездуховним". Одним із фундаментальних постулатів буддизму є концепція агімси (ненасилля або ненасильства), яка займає центральне місце в буддійській етиці та філософії моралі. У буддизмі є такі течії, послідовники яких тоненькою гілочкою хмизу розчищають собі дорогу, куди б вони не прямували, щоб ненароком не наступити на найдрібнішу комашку. Бо кожне створіння має невід'ємне право на життя..

Більше новин читайте на GreenPost.