Костянтин Яловий2 хв на прочитання8 годин тому
Дніпро — найбільша річка України і третя за довжиною в Європі, 2 201 км.
6 червня 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС.
Це була не просто гідротехнічна споруда — це був регулятор течії нижнього Дніпра, джерело води для десятків міст, зрошення полів, охолодження Запорізької АЕС.
Після підриву:
- зникло Каховське водосховище — одне з найбільших в Європі, площею понад 2000 км²
- загинуло понад 40 видів риб
- отруйні донні відклади (кадмій, свинець, ртуть) потрапили в річкову систему
- мікроелементи та пестициди з сільгоспугідь утворили токсичну хвилю, яка дійшла до Чорного моря
За оцінками The Guardian, це “токсична бомба уповільненої дії”, вплив якої триватиме десятиліттями.
Дніпро — хворіє
І до війни Дніпро страждав:
- щороку фіксувалося понад 150 типів забруднювачів, включаючи фармацевтичні залишки, пестициди, ПАВи
- влітку ріка “цвіте” — розростаються ціанобактерії, які отруюють воду й спричиняють масову загибель риби
- місцями спостерігається дефіцит кисню до критичних 1–2 мг/л — при нормі не менше 4
- інфраструктура очисних споруд застаріла — до 60% стічних вод скидається недостатньо очищеними
Усе це — ще до війни.
Війна зробила Дніпро вразливим ще більше
- Багато підприємств зруйновано — контроль за скидами втрачено
- Лінії моніторингу якості води в багатьох регіонах частково або повністю знищені
- Екосистеми Дніпра втратили звичні контури — течія змінилась, міграція риби порушена, береги еродують
І все це — на фоні кліматичної кризи, коли кожен міліметр вологи на рахунку.
Але в нас є вибір.
Україна має шанс не просто відновити, а побудувати нову модель охорони водних ресурсів, на основі європейських принципів.
Ми вже зобовʼязані впроваджувати EU Water Framework Directive, яка передбачає:
- управління за басейновим принципом (а не “за районами”)
- контроль усіх джерел забруднення
- обовʼязкове громадське обговорення планів по річках
- пріоритет відновлення екосистем, а не бетонування берегів
Це може стати екологічною політикою нового типу, де Дніпро — не просто обʼєкт, а цінність.
Що можемо зробити вже зараз?
- Підтримувати екологічні ініціативи, які працюють у прибережних зонах
- Вимагати звітності від місцевої влади щодо стану води
- Не мовчати, коли бачимо зливи хімії або скиди сміття
- Берегти малі притоки: Ірпінь, Рось, Тясмин
- Розвантажувати річкову систему шляхом очищення стічних вод і фосфатів
- Долучатися до формування планів управління річковими басейнами
Дніпро — це не просто ріка. Це наша історія, гідність і відповідальність.