Четвер, 09 Липня 2020
Догори
Дати відгук

Пристрасті навколо червоної книги

5 хв на прочитання27 Червня 2020, 16:44 250
Поділитись:

Шановні читачі блогу, перший етап щодо ухвалення рішень по виключенню видів з Червоної книги України (ЧКУ) пройшов. Результати, м'яко кажучи, суперечливі.

Взагалі мова йшла про виключення 27 видів, але там є проблеми з систематикою цих видів рослин, тобто через певну плутанину з видовою приналежністю там не 27 видів, а менше. Тому ми просили залишити в ЧКУ 9 з цих 27, щодо видової ідентифікації яких не було питань. Національна комісія з питань Червоної книги України все ж таки прийняла рішення рекомендувати виключити з ЧКУ 7 з цих 9 видів. Це погана новина.

Гарна новина полягає в тому, що нам вдалося відстояти в ЧКУ ковилу Лессінга. Також вдалося залишити клокичку перисту. На мою суб’єктивну думку ковила Лессінга суто з природоохоронної точки зору варта декількох видів разом взятих, адже для захисту степових ділянок це ключовий вид. Хочу зазначити, що це лише перший етап.

Другий етап це затвердження переліку Міністерством екології. Ми розуміємо, що рішення щодо перебування видів в Червоній книзі потребують відповідних досліджень. Також добре відомо наскільки недостатньо фінансується наука. Тому варто запропонувати Уряду профінансувати дослідження щодо видів, які пропонується виключити з ЧКУ, щоб отримати більш точні данні і тоді вже прийняти остаточне рішення.

Я щиро дякую всім, хто підтримував відкрите звернення щодо ЧКУ і закликаю тримати порох сухим, адже остаточне рішення за Міністерством екології.

Також звертаюсь до своїх колег і друзів, з якими виникли розбіжності щодо права обговорення питання ЧКУ широким загалом. Висловлювалися аргументи, що цю тему мають обговорювати лише вузькопрофільні фахівці-біологи, і деякі мої друзі ставили «сміхунчики», коли під листом підписувався люди, що не мають біологічної освіти. Звісно, проблема нефаховості зараз стоїть в країні як ніколи гостро. Але я висловлю ряд аргументів щодо того, чому природоохоронці змушені були звернутися до широкої підтримки задля збереження видів в ЧКУ.

1. ЧКУ є поєднанням 3-х основних складових: науково-біологічного, природоохоронного та юридичного. Якщо прочитати наше звернення, то ми фактично не торкалися вузькоспеціалізованих біологічних питань і не лізли «в чужу парафію». Наші аргументи стосувалися в першу чергу природоохоронних та юридичних питань. Ще раз нагадую, ЧКУ це не лише наукова праця, це також природоохоронний та юридичний інструмент.

2.Звісно, в списку находились люди з науковими біологічними ступенями. Рішення Нац. комісії це не лише думка колективного органу, це також суб’єктивна думка окремих членів комісії з власними поглядами. Фахівці-біологи, що не увійшли до її складу, як мінімум мають професійне право висловлювати незгоду з пропозиціями комісії. До цих авторитетних експертів також відносяться і працівники природно-заповідного фонду (ПЗФ). Тому коли лунали закиди що під відкритим зверненням підписуються «диванні стратеги», то дуже прикро було це чути, адже працівники установ ПЗФ знаходяться на передовій природоохорони і їхня думка має не меншу вагу, ніж думка науковців.

3. Люди, що не мають біологічної освіти і не є представниками природоохоронних установ/організацій знайшли аргументи листа обґрунтованим, а науковців та працівників ПЗФ, що підписалися під ним, сприйняли як експертів, тому вони підтримали їхню позицію і підписалися, тим більше що альтернативну точку зору з поясненням чому потрібно виключати види з ЧКУ їм не донесли.

4.В решті решт, в мене питання до науковців-біологів, які критикують залучення до кампанії щодо захисту видів ЧКУ нефахівців. Уявіть ситуацію, яка є типовою в Україні. Припустимо історико-архітектурна комісія якогось міста приймає рішення дозволити побудувати 30-ти поверховий будинок біля пам’ятника архітектури або позбавити його охоронного статусу, щоб знести його і звести черговий ТРЦ. Скажіть, якщо історики та архітектори, що не входять до складу цієї комісії, попросять вас підписатися проти цього рішення, ви хіба не підпишетесь як громадяни цієї країни? Якщо на місці Софійського Собору захочуть звести ТРЦ, ви теж будете мовчати? Хоча комісія може сказати біологам: «Ви біологи, а не фахівці з архітектури або історії, то чого ви лізете не в свою справу? Це виключно ми вирішуємо що позбавляти статусу, що руйнувати і що будувати».

ВИСНОВОК: Як на мене в ситуації навколо Червоної книги не вистачало відкритості і громадського обговорення. Коли я особисто обдзвонював знайомих науковців і розповідав їм про ситуацію навколо ЧКУ, то більшість з них взагалі не мали жодної уяви про те, що якісь види збираються виключати з ЧКУ.

Безумовно рішення про перебування в ЧКУ видів повинна приймати Національна комісія, бо це її управлінська функція. Але вибачте, такі рішення не можна приймати «в темну». Можна було для початку вислухати аргументи з експертного середовища. Якби мало місце попереднє широке обговорення в колі фахівців: науковцями, працівниками природоохоронних установ та членів громадських еко-організацій, тоді б не довелося залучати широкий загал та шукати помічників та підтримку серед тих, хто не є біологом.