Херсонщина після: пустеля або оаза "зелених" експериментів?

На сьогодні науковці та експертне середовище міркують над тим, що буде з південним регіоном (Херсонська та частково Запорізька області) після знищення Каховської ГЕС та обміління Каховського водосховища. 

Зрозуміло, що підбивати підсумки зарано, та спробуємо спрогнозувати, що можна зробити з величезною територією, яка без води ризикує перетворитися на справжню пустелю.

Річ у тім, що південь нашої країни мав одні з найсприятливіших умов для ведення сільського господарства завдяки зрошувальній системі, що була побудована паралельно з будівництвом Каховської ГЕС. Відтепер ця система не здатна працювати повною мірою, тому тепер перед Україною стоїть важлива задача: що зробити, щоб відновити економічно-екологічний потенціал регіону? 

Розглянемо два потенційних сценарії:

Перший передбачає зміну господарської діяльності та припускає, що агропотенціал може бути частково відновлений завдяки використанню стійких до посухи рослин, дерев та сільськогосподарських культур. 

Другий передбачає облаштування великої кількості сонячних панелей та вітряків на території, яка вже не може бути відновлена з точки зору аграрної діяльності. Цей варіант дасть змогу ще й отримувати “зелену” електроенергію на потреби регіону. Такий сценарій може здатися привабливим нашим закордонним партнерам, зокрема, Європейському Союзу, який охоче підтримує “зелені” ініціативи. 

Теоретично ці два сценарії можна об'єднати в один і спробувати реалізувати у майбутньому. 

Щоправда перед тим слід звернутися до українського та закордонного бізнесу – чимало інвесторів у цих варіантах можуть побачити перспективи й тоді Херсонщина майбутнього може стати такою собі оазою “зелених” експериментів і майданчиком для розвитку навіть зеленого туризму.  

Тож нам слід вірити у далекоглядність українського Уряду та міжнародного співтовариства, суспільства та бізнесу в питаннях розвитку екологічної економіки.

Хтозна: можливо, повоєнна відбудова України приборкає увагу всіх екологів світу та “зелених” інвесторів і ми станемо країною, яку ставитимуть за приклад і яку будуть наслідувати? – я особисто охоче вірю в це!   

Бо той, хто шукає – обов'язково знайде.