Догори
Дати відгук
  • Головна
  • Блоги
  • Екологічні тренди 2020 року. Які прогнози дають експерти на майбутнє

Екологічні тренди 2020 року. Які прогнози дають експерти на майбутнє

7 хв на прочитання30 Грудня 2020, 13:06 960
Поділитись:

Коронавірус перекрив собою усі попередні проблеми, але не скасував їх

2020 рік зробив світ іншим. Уперше вся планета жила в однаково екстремальних умовах і це продемонструвало, яким хитким і ненадійним є той порядок речей, до якого ми звикли. Коронавірус перекрив собою усі попередні проблеми, але не скасував їх. Екологічні виклики в глобальному вимірі досі лишаються на першому місці, а рік, що минає, це добре демонструє.

Глибока аналітика щодо 2020 року ще попереду. Але вже сьогодні можна окреслити низку трендів у сфері екології, які яскраво проявилися та які обов’язково ще відгукнуться в майбутньому.

Природа та коронавірус

Фраза «природа настільки очистилась» у контексті пандемії COVID-19 стала мемом 2020 року. Історії про дельфінів у каналах Венеції виявилися певним перебільшенням, але вплив коронавірусу та карантину на світову екосистему був відчутним. Хоча б тому, що викиди СО2 в атмосферу знизилися на 7 %. Люди почали менше пересуватися на автомобілях і літаках, що залишають відчутний вуглецевий слід. Найбільше викиди знизилися у США (12 %) та Європі (11 %), найменше — в Китаї (1,7 %).

Але у тенденції до зниження викидів СО2 є зворотний бік медалі. Експерти прогнозують, що після завершення пандемії в 2021 чи 2022 році їхній рівень знову стане піковим, бо людство почне надолужувати вимушені обмеження у пересуванні та комунікаціях.

Пандемія COVID-19 також змусила серйозно замислитися про зв’язок епідемії з впливом людини на природу. Експерти вказують, що через експансію людства ще ніколи різні види не були так близькі одне до одного. Як результат, віруси, які раніше циркулювали винятково серед тварин, тепер атакують людей. Чим більше людина руйнуватиме екосистему, тим частішими ставатимуть подібні явища.

Температурні рекорди

Глобальні зміни клімату дають про себе знати новими температурними рекордами в різних частинах світу. В царстві вічної мерзлоти — Антарктиді — на початку 2020 року зафіксували +20,75 °C. Цей рекорд установлений на острові Сеймур. Крім того, на усіх 23 ділянках континенту вчені помітили значне потепління.

Тим часом Північний морський шлях із Балтики до Тихого океану влітку вперше був цілком вільним від льоду. Це означає кардинальні зміни не лише екологічного, але й геополітичного характеру, бо активізує боротьбу сильних держав світу за арктичні ресурси.

Україна била температурні рекорди протягом року регулярно. Зокрема, на початку жовтня у столиці було найтепліше за всю історію метеорологічних спостережень (температура не опускалась нижче +15,1 °C).

Світ у вогні

Новини про масові пожежі стали невід'ємною частиною інформаційного простору світу й України. Все почалося з Австралії, де полум’я охопило ліси ще влітку 2019 року. Але завершилась ця історія лише минулої весни. Причиною масових пожеж вчені називають екстремальну спеку, низьку вологість і вітер, який розносив осередки займання. В результаті стихійного лиха загинули 34 людини, понад мільярд тварин, випалено майже 19 млн га територій, а в атмосферу викинуто 306 млн тон СО2. Австралії роками доведеться оговтуватися від катастрофи.

На жаль, масові пожежі стали трендом і в Україні. Спочатку у квітні горіли Чорнобильські ліси, де вогонь охопив площу понад 67 тис га. Знадобився місяць, аби його остаточно приборкати. В кінці вересня спалахнули ліси в Луганській області, до зони ураження потрапили 32 населених пунктів. Люди в одну мить залишились без даху над головою, 11 осіб загинуло.

Списати ці явища лише на умисний підпал навряд чи вдасться. Бо ми живемо вже в іншій кліматичній реальності та з високою долею ймовірності можна прогнозувати, що такі події будуть повторюватись знову і знову. Вчені Університету Мельбурна в союзі з кращими світовими екологами у своєму дослідженні дійшли висновку, що понад 4,4 тис видів тварин будуть піддані небезпеці знищення саме через пожежі.

Кліматичні катастрофи — найбільша загроза

Про це заявили учасники Давоського Світового економічного форуму в січні 2020 року. Було проголошено, що в наступні 10 років можна очікувати збільшення кількості екстремальних погодних явищ і стихійних лих. Також у них викликала занепокоєння вірогідність втрати різноманіття та руйнування наземних і водних екосистем. Все це створює надзвичайні ризики для світової економіки.

Учасники форуму в Давосі підтримали ініціативу Трильйон дерев, що прагне відновити зелені потужності нашої планети. Акцентували увагу на важливості дотримання Паризької угоди щодо клімату, адже невиконання її цілей (утримання підвищення температури в межах 2 °C) призведе до кліматичного апокаліпсису.

Кліматичні біженці

В 2020 році Комітет ООН із прав людини ухвалив рішення, за яким людину не можуть депортувати з країни, якщо на батьківщині їй загрожують обставини, пов’язані зі змінами клімату. Таким чином, ООН визнала, що кліматичні загрози аналогічні загрозам військовим. Тому поява маси кліматичних біженців це лише питання часу, і світу треба готуватись до такого повороту подій.

Стандарт Євро-7

У Євросоюзі почали розробку нового екологічного стандарту для автомобілів (Євро-7). Експерти вважають, що його запровадження буде означати кінець ери двигунів внутрішнього згорання та перехід ЄС на екологічні засоби пересування. Загалом планують знизити рівень викидів СО2  порівняно зі стандартом Євро-6 ще на 66 %.

Для України це теж матиме важливі наслідки. Нагадаю, ми досі не запровадили стандарт Євро-6 і стали ринком для вживаних авто, які не вигідно утримувати власникам у ЄС. Очевидно, що після запровадження ще більш суворих норм потік небезпечних для екології автівок до України лише зросте.

Тим часом провідні німецькі автовиробники — Volkswagen, Audi, Porsche, Daimler, BMW, Opel, Ford Deutschland — зробили спільну заяву, що до 2030 року понад половини авто в країні буде рухати електроенергія.

Вугілля втрачає позиції

Вперше за останні десятиліття виробництво електроенергії з вугілля скоротилось. Такими були підсумки першого півріччя 2020 року і є шанси, що тенденція збережеться до кінця року. За шість місяців ввели в експлуатацію електростанції загальним обсягом 18,3 гігават, але закрили станцій потужністю понад 21 гігават. Це відбувається в основному за рахунок Європи, хоча і в Південно-Східній Азії розвиток вугільної енергетики гальмується. Винятком є Китай, де подібні енергетичні об'єкти будують масово.

Флагманом чистої енергетики в Євросоюзі стає Німеччина. Бундестаг ухвалив закон, за яким країна відмовиться від вугілля до 2038 року. Власники вугільних електростанцій і залежні від них регіони отримають від держави компенсації.

Це лише частина ключових подій, які змінюють довкілля просто на наших очах. Всі вони матимуть розвиток у 2021 році. Але невтішні прогнози не мають нас демотивувати — людство має шанси на позитивні зміни. Проте лише за умови єднання, наявності чітких цілей і механізмів їхньої реалізації. Сподіваюся, наша країна буде включена у процес досягнення кращого довкілля для спільного майбутнього.